Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Сезонна структура звернень до лікаря-інфекціоніста поліклініки (стендова доповідь)
Авторы: Трихліб В.І., Кліменко Л.І., Мороз А.В.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Центральна поліклініка МВС, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. На рівень захворюваності, ризик захворювання впливає велика кількість різноманітних факторів, серед яких значна роль належить метеорологічним. На сьогодні для багатьох інфекційних захворювань характерною є сезонність. У той же час з урахуванням кліматичних змін слід очікувати і зміну циркуляції переносників, збудників у навколишньому середовищі. Відмічається зростання атипових, субклінічних форм.
Метою нашого дослідження було вивчення особливостей структури інфекційних захворювань, з приводу яких хворі звертались до лікаря-інфекціоніста поліклініки, залежно від місяців року.
Матеріали та методи. Був проведений аналіз даних журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів (форма № 074/о) лікаря-інфекціоніста Центральної поліклініки ВМС за 2018–2019 рр.
Результати та обговорення. Після вивчення даних журналу реєстрації амбулаторних хворих була встановлена структура звернень із приводу інфекційних захворювань за останні два роки (табл. 1). У структурі звернень до лікаря-інфекціоніста з приводу інфекційних захворювань у 2018 р. переважали: ГРВІ — 15,5 %, гострі кишкові інфекції — 6 %, ХВГС — 5,1 %, ХВГВ — 4,1 %, хвороба Лайма — 3,8 %, герпесвірусні інфекції — 3,52 %, гострий фаринготонзиліт — 3,2 %, вітряна віспа — 1,96 %, інфекційний мононуклеоз — 1,6 %, ентеровірусна хвороба — 1,7 %, гельмінтози — 1,5 %, алергічний дерматит — 1,5 %, гострий фарингіт — 1,4 %, кір — 1,8 %, ВГА — 0,8 %, сальмонельоз — 0,3 %, бешиха — 0,33 %, скарлатина — 0,06 %. Відсоток звернень із приводу щеплення становив 2,5 %. У структурі великий відсоток становили звернення з приводу інших захворювань — 46,3 % (токсичний гепатит, гострий синусит, негоспітальна пневмонія, загострення хронічного фаринготонзиліту, лихоманка невідомої етіології, обстеження з приводу підозри на вірусний гепатит, загострення хронічного коліту, укуси комах, загострення хронічного панкреатиту, хронічного холециститу та ін.). З аналізу звернень по місяцях у 2018 р. отримані дані, що наведені в табл. 1.
/86.jpg)
У структурі звернень до лікаря-інфекціоніста з приводу інфекційних захворювань у 2019 р. переважали: кір — 11,56 %, ГРВІ — 7,07 %, ХВГС — 7,07 %, гострі кишкові інфекції — 5,57 %, герпесвірусні інфекції — 4,76 %, хвороба Лайма — 3,4 %, ентеровірусні хвороби — 2,99 %, вітряна віспа — 2,86 %, ХВГВ — 2,3 %, гострий фаринготонзиліт — 2,24 %, ВГА — 1,5 %, гельмінтози — 1,02 %, інфекційний мононуклеоз — 0,27 %, алергічний дерматит — 0,68 %, сальмонельоз — 0,88 %, бешиха — 0,54 %, скарлатина — 0,14 %. У структурі великий відсоток становили звернення з приводу інших захворювань — 43,84 % (токсичний гепатит, гострий синусит, негоспітальна пневмонія, загострення хронічного фаринготонзиліту, лихоманка невідомої етіології, обстеження з приводу підозри на вірусний гепатит, загострення хронічного коліту, укуси комах, загострення хронічного панкреатиту, хронічного холециститу та ін.). З аналізу звернень по місяцях у 2019 р. отримані дані, які наведені в табл. 2.
/87.jpg)
Тобто в роботі інфекціоніста поліклініки велика частка припадає на консультації інших спеціалістів для виключення інфекційної етіології, що обумовлено схожими клінічними проявами на фоні загострення хронічних захворювань. У той же час слід враховувати і значну кількість інфекційних хворих, які лікуються у сімейних, дільничних лікарів, пульмонологів, лор-спеціалістів (із приводу ГРЗ, діарейного синдрому, фаринготонзиліту). За останні 2 роки хворі з приводу вірусних гепатитів звертались за консультацією в різні місяці року (із приводу ВГА більшість у травні та листопаді; ХВГВ — у листопаді; ХВГС — вересні, жовтні та грудні); із приводу ГКІ — із липня по грудень (більшість у липні та вересні); з приводу кору — із січня по травень (більшість у лютому, квітні та травні); із приводу вітряної віспи практично у всі місяці, крім літніх (більшість у квітні — травні); із приводу герметичної інфекції — у всі місяці, окрім жовтня — грудня (більшість у січні, квітні, серпні, вересні); із приводу грипу, ГРЗ — у січні — лютому; із приводу гострого фаринготонзиліту — у всі місяці року (більшість у січні та вересні); із приводу хвороби Лайма — більшість у липні — жовтні; із приводу інших хвороб — у березні та липні; із приводу ентеровірусної інфекції — більшість у серпні та вересні. З урахуванням цих даних при плануванні медичного забезпечення проведені диференціальні діагностики при атиповому, субклінічному перебігу, слід враховувати циркуляцію в даний місяць збудників захворювань, що найбільш часто реєструються.
Висновки. З урахуванням реформи охорони здоров’я, що проводиться в Україні, лікування інфекційних хворих сімейними, дільничними лікарями, лор-спеціалістами, наявності хворих з атиповим, субклінічним перебігом із метою покращання диференціальної діагностики, наслідків лікування лікарі повинні враховувати сезонну захворюваність у даному регіоні.