Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Клініко-епідеміологічні профілі осіб з хіміорезистентним туберкульозом у Дніпропетровській області
Авторы: Н.В. Гранкіна(1), Н.Є. Марченко, Н.А. Литвиненко(2)
(1) — КП «ДОКЛПО «Фтизіатрія» ДОР», м. Дніпро, Україна
(2) — ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Під керівництвом партнерства «STOP-TB» і Всесвітньої організації охорони здоров’я зусилля з боротьби з туберкульозом (ТБ) дозволили досягти значного прогресу в Україні. Однак поява мутованих штамів Mycobacterium tuberculosis, стійких до основних протитуберкульозних препаратів (ПТП), є загрозою зусиллям із конт-ролю ТБ. Знання клініко-епідеміологічних характеристик пацієнтів з хіміорезистентним туберкульозом (ХРТБ) необхідні для розробки терапевтичних політик із боротьби з цим захворюванням.
Матеріали та методи. У роботі проведено ретроспективний аналіз даних державних статистичних форм щодо захворюваності на ХРТБ у Дніпропетровській області за період 2009–2018 рр. (форма № 8 «Звіт про захворювання на активний туберкульоз», форма звітності № 33-коротка «Звіт про хворих на туберкульоз» Дніпропетровської області за 2019 рік, форма первинної облікової документації № 060-4/о «Журнал реєстрації хворих з підтвердженим МР ТБ/РР ТБ/ПР ТБ та ризиком МР ТБ до 4-ї категорії в районі ТБ 03-МР ТБ»), а також даних електронного реєстру хворих із ТБ (е-ТВ manager). Визначення профілю резистентності проводилось методом молекулярної діагностики за допомогою автоматичного модульного аналізатора GeneXpert. Статистичну обробку даних проводили з програмним продуктом Statistica 6.0 компанії StatSoft.
Результати. Серед 9560 оцінених випадків переважали пацієнти віком 20–49 років (74,3 %), чоловіки (74,0 %). Більшість захворілих (96,6 %) мали легеневий ТБ. Позитивна серологія до ВІЛ встановлена в 35,8 % випадків. Первинна резистентність зареєстрована в 33,7 % осіб, вторинна — у 66,3 %.
Резистентність до рифампіцину (R) та ізоніазіду (H) виявлена в 33,8 % наївних пацієнтів і 66,2 % пацієнтів, які раніше лікувались. Розширену резистентність діагностовано у 25,0 % наївних пацієнтів і 75,0 % пацієнтів, які раніше лікувались.
Висновки. Вторинна лікарська стійкість спостерігалась у 2 рази частіше, ніж первинна, демонструючи, що попереднє лікування є передумовою резистентності. Зазначене актуалізує застосування стратегії контрольованого лікування короткотривалими схемами ПТП, а також необхідність 100% охоплення хворих на ТБ проведенням посівів і тестів чутливості для ранньої діагностики лікарської стійкості.