Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Дослідження мікрофлори респіраторного тракту дітей різного віку, хворих на COVID-19
Авторы: С.М. Григор’єва(1), Д.П. Єгоров(2)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Доведено, що індигенна мікрофлора респіраторного тракту здорової людини відіграє роль захисного бар’єра, що оберігає від чужорідних патогенних мікроорганізмів на основі конкурентної адгезії. Вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів — один із чинників, що призводить до порушень в мікробіоценозах носової порожнини та зіва. Зазвичай під час захворювань на ГРВІ, грип порушується імунологічна реактивність організму, що призводить до коливань кількісного та якісного складу мікроорганізмів — мешканців слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Під впливом життєдіяльності людини відбуваються еволюційні зміни мікроорганізмів та з’являються нові збудники так званих емерджентних інфекцій. Так, у грудні 2019 року на території КНР, м. Ухань, Хубей, виявлено новий штам коронавірусу SARS-CoV-2, що викликав коронавірусну інфекцію СOVID-19, яка стрімко поширилася світом та була визнана ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року. Оскільки стан мікробіоценозу є надзвичайно важливим для формування неспецифічного захисту макроорганізму, вивчення мікрофлори верхніх дихальних шляхів осіб, хворих на СOVID-19, на території України є актуальним.
Мета: встановити видовий склад мікрофлори слизової носа та зіва дітей, хворих на СOVID-19, та визначити чутливість окремих штамів виділених мікроорганізмів до антимікробних препаратів.
Матеріали та методи: мікробіологічні, статистичні. Мікробіологічні дослідження було проведено у 52 дітей, які перебували на лікуванні в інфекційному відділенні КНП КОР «КОДЛ» у серпні-вересні 2020 року. Проведено дослідження 104 мікробіологічних проб, відібраних із слизових оболонок зіва та носа. Посіви, виділення та ідентифікацію бактерій здійснювали відповідно до діючих наказів та методичних рекомендацій МОЗ України з поєднанням класичного й автоматичного методів ідентифікації та із застосуванням середовищ і реактивів, зареєстрованих в Україні.
Результати. Мікрофлора верхніх дихальних шляхів хворих на СOVID-19 була представлена такими бактеріями: грампозитивні мікроорганізми родів: Staphylococcus, Enterococcus, Streptococcus, Micrococcus, Aerococcus, Corynebacterium, Arcanobacterium, Actinomyces; грамнегативні мікроорганізми родів: Klebsiella, Enterobacter, Moraxella; також дріжджоподібні гриби роду Candida.
За результатами бактеріологічних досліджень слизу із зіва та носової порожнини встановлено, що найчастіше у пацієнтів виділялися представники роду Staphylococcus, а саме види: S. aureus, S. haemolyticus, S. epidermidis. Так, штами виду S. aureus було виділено з носа у 30 пацієнтів, що становило 57,6 % від загального числа хворих, та із зіва — у 31 пацієнта (59,6 %). Серед 52 пацієнтів у 20 S. aureus було виділено із зіва та носа одночасно (38,46 %).
Згідно зі статистичними дослідженнями за віком пацієнтів, S. aureus було виділено з носа у 5 дітей віком до 12 місяців, що становило 16,6 % від 30 позитивних результатів; у 6 дітей віком 1–3 роки (20 %); у 6 дітей віком 4–7 років (20 %); у 13 пацієнтів віком 8–17 років (43,3 %). Із зіва S. aureus було виділено у 4 дітей віком до 12 місяців (12,9 % від 31 позитивного результату); у 9 дітей віком 1–3 роки (29 %); у 4 дітей віком 4–7 років (12,9 %); у 14 пацієнтів віком 8–17 років (45,1 %). Деякі штами S. aureus були резистентними до оксациліну, бензилпеніциліну та чутливими до ванкоміцину та лінезоліду.
Штами стафілокока виду S. haemolyticus було виділено із зіва у 6 пацієнтів (11,5 %), з носа — у 11 (21 %), з носа та зіва одночасно — у 5 пацієнтів (9,6 %). Штами стафілокока S. epidermidis — в зіві в одного пацієнта (1,9 %) та з носа — у 4 (7,6 %).
Звертає на себе увагу, що тільки у 15 пацієнтів (28,6 %), хворих на СOVID-19, в зіві виявлені представники Streptococcus viridans: Streptococcus mitis, Streptococcus oralis, які раніше вважалися представниками нормобіоценозу людини. У 6 пацієнтів (11,4 %) із зіва були виділені ß-гемолітичні стрептококи виду Streptococcus agalactiae.
Грамнегативні бактерії, що включали представників родини Enterobacteriaceae: види Klebsiella pneumoniae (5 штамів), Enterobacter cloacae (1 штам), які не вважаються характерними для біотопа верхніх дихальних шляхів, також були виділені. Moraxella catarrhalis, що вважається умовно-патогенним мікроорганізмом, здатним за певних умов спричиняти бронхіт, пневмонію, була виділена у 6 осіб (11,4 %).
Представники родів Corynebacterium: Corynebacterium pseudodiphtheriticum (1 штам) та Arcanobacterium: Arcanobacterium pyogenes (1 штам), Arcanobacterium haemolyticus (2 штами) також були виділені у 4 осіб.
Гриби роду Candidа, а саме Candida albicans були виділені з зіва однієї дитини віком до 12 місяців в асоціації з Staphylococcus aureus; із зіва 3 пацієнтів віком 1–3 роки в асоціаціях із Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus aureus, Enterobacter cloacae; та однієї дитини віком 4 роки в асоціації із Streptococcus oralis та Aerococcus viridans.
Аналізуючи ступінь обсіменіння носової порожнини та зіва виявили, що більша частина бактерій виділялася від хворих в етіологічно значущих одиницях: III–IV ступінь росту.
Висновки. Мікрофлора респіраторного тракту хворих на СOVID-19 характеризувалася різноманіттям видів та показників кількісного обсіменіння. Особливу увагу можна приділити виявленню стафілококів у діагностично значущих ступенях, а саме виду Staphylococcus aureus, особливо в монокультурі. Колонізація зіва та носової порожнини видами Streptococcus agalactiae, Moraxella catarrhalis, Klebsiella pneumoniae, Candida albicans та зниження кількості оральних стрептококів свідчить про порушення нормобіоценозу.