Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Мікробіологічна структура посіву сечі у хворих із катетеризацією сечового міхура
Авторы: А.А. Кожокару, Н.С. Івачевська, О.М. Іванько
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Катетерасоційовані інфекції сечовивідних шляхів (КАІСВШ) посідають друге місце в структурі внутрішньолікарняних інфекцій. Досвід різних країн світу показує, що для ефективного лікування КАІСВШ вибір антимікробних препаратів має базуватися на даних постійного мікробіологічного моніторингу видового складу і біологічних властивостей збудників, насамперед антибіотикорезистентності. В Україні лише поодинокі дослідження присвячені епідеміологічним аспектам КАІСВШ.
Метою роботи було визначення мікробіологічної структури посіву сечі у хворих із захворюваннями сечостатевої системи, яким було встановлено сечовий катетер більше 3 діб, та проведення аналізу чутливості виділених збудників до антибактеріальних препаратів.
Матеріали та методи. Виконано ретроспективний аналіз 371 карти стаціонарного хворого із захворюваннями сечостатевої системи, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці урології Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у період I кварталу 2017 року. Відібрано 103 карти стаціонарного хворого, у яких, ймовірно, могла розвинутися інфекція, пов’язана з наданням медичної допомоги. Об’єктом досліджень були штами мікроорганізмів, виділені із сечі хворих із катетеризацією сечового міхура протягом 3–5 діб. Усім хворим призначалося етіотропне, патогенетичне та хірургічне лікування, спрямоване на відновлення порушених чи втрачених функцій, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання. Чутливість визначали до основних груп антимікробних препаратів за допомогою диско-дифузійного методу.
Результати. Проаналізовано результати 26 зразків біологічного матеріалу (сечі), було виділено 10 культур мікроорганізмів. Спектр виявлених мікроорганізмів був таким.
Enterococcus spp. виділено у 20 % досліджень. Кількісний вміст у досліджуваних зразках сечі становив від 104 до 108 КУО/мл. Переважна кількість штамів ентерококів (90 %) виділялась у монокультурі, інші — в асоціації з P. aeruginosa, S. saprophyticus, Corynebacterium spp. Мікроорганізми-асоціанти виділялись у меншій кількості, ніж ентерококи. Загалом чутливість штамів Enterococcus spp. визначали до ампіциліну, ампіциліну + сульбактаму, ванкоміцину, тейкопланіну, хлорамфеніколу, тетрацикліну, нітрофурантоїну, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину, моксифлоксацину, лінезоліду, фурадоніну. Установлено, що Enterococcus spp. чутливий до амоксициліну, ципрофлоксацину, моксифлоксацину, ампіциліну.
Pseudomonas aeruginosa виявлено в 15 % досліджень. Кількісний вміст у досліджуваних зразках сечі становив 106 КУО/мл.
P. aeruginosa виявилася чутливою до меропенему, амікацину, фосфоміцину, піперациліну, гентаміцину, колістину, цефоперазону.
Staphylococcus epidermidis виявлено в 11 % досліджень. Визначалася чутливість штамів до оксациліну, ампіциліну, амоксициліну, цефазоліну, цефіксиму, цефуроксиму, цефотаксиму, азитроміцину, лінкоміцину, цефтріаксону, еритроміцину.
Escherichia coli виділено в 11 % досліджень, чутливість штамів якого відзначено до цефоперазону, піперациліну, гентаміцину, амікацину, фосфоміцину, ампіциліну, амоксициліну, цефотаксиму, цефтріаксону, ципрофлоксацину, меропенему, гентаміцину.
Staphylococcus saprophyticus зустрічався у 8 % посівів. Визначалася чутливість його штамів до оксациліну, ампіциліну, амоксициліну, цефазоліну, цефотаксиму, азитроміцину, лінкоміцину, цефуроксиму, цефтріаксону, еритроміцину.
Corynebacterium spp. верифіковано в 4 % виділених мікроорганізмів. Чутливість спостерігалась до ампіциліну, амоксициліну, цефотаксиму, цефтріаксону, ципрофлоксацину, еритроміцину, азитроміцину.
Staphylococcus intermedius висівався в 4 % випадків. Визначалася чутливість збудника до оксациліну, ампіциліну, амоксициліну, цефазоліну, цефіксиму, цефуроксиму, цефотаксиму, моксифлоксацину, азитроміцину, лінкоміцину.
Enterobacter spp. виділений у 4 % досліджень, чутливість якого спостерігалась до цефаперазону, меропенему, піперациліну, пентаміцину, амікацину, фосфоміцину.
Enterobacter aerogenes зустрічалися в 4 % посівів, чутливість яких відмічена до меропенему, амікацину, фосфоміцину.
Klebsiella pneumoniae знайдена в 4 % від всіх посівів, серед яких чутливість відмічена до цефоперазону, піперациліну, амікацину, фосфоміцину.
У 15 % досліджень бактеріурія не виявлена, що свідчить про виключення етіологічної ролі мікроорганізмів у розвитку інфекції сечовивідних шляхів та спростування діагнозу КАІСВШ.
Висновок. Під час дослідження верифіковано мікрофлору та визначено спектр чутливості для кожного виділеного мікроорганізму. Дані щодо чутливості мікроорганізмів, які переважали в етіологічній структурі інфекцій сечовивідних шляхів, були необхідними для вирішення питання щодо можливості їх подальшого використання для лікування пацієнтів із КАІСВШ.