Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Специфічний імунітет до кору серед різних вікових груп населення в Україні
Авторы: І.Л. Маричев(1), В.І. Задорожна(1), С.І. Брижата(1), О.І. Процап(1), І.В. Демчишина(2)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність роботи обумовлена зростанням захворюваності на кір та низьким рівнем охоплення щепленнями.
Мета — аналіз стану вивчення специфічного імунітету до збудника кору в різних вікових групах населення України за період 2016–2018 рр.
Матеріали та методи. Матеріалами для вивчення були річні звіти статистичних форм МОЗ України та Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Результати. Серологічне обстеження є об’єктивним елементом епідеміологічного нагляду, що дозволяє як оцінювати епідпроцес при коровій інфекції, ефективність проведеної вакцинопрофілактики, так і визначати майбутній розвиток епідемічного процесу.
Загальноприйнято, що серонегативні до збудника інфекції особи формують прошарок, що впливає на розвиток епідемічного процесу.
Для вивчення стану імунітету до вірусу кору населення був проведений аналіз даних ДЗ УЦКМЗ МОЗ України за матеріалами статистичної форми № 40 «Державна галузева статистична звітність МОЗ України» (результати серологічних досліджень сироваток крові населення України на наявність імунітету до вірусу кору) за 2016–2018 рр. За цей період в областях серологічно обстежено (в ІФА) 22 007 сироваток крові різних вікових груп населення.
У 2016 р. із числа обстежених осіб частка серонегативних результатів становила 11,7 %, а із значеннями, меншими за захисний рівень, — 6,5 %, із захисним рівнем — 81,8 %. Серед дітей до 14 років — 13,1, 5,6 та 81,3 % відповідно; серед підлітків — 12,3, 9,5, 78,2 %; серед дорослих — 8,7, 6,7 та 84,6 % відповідно.
Найбільша кількість незахищених дітей продовжує реєструватись у віковій групі до 1 року — 13,1 % та у 12–15 міс. — 17,7 %. У віці 2 роки питома вага серонегативних знижується до 12,4 %, що також свідчить, що у 2016 р., як і в попередні роки, не усунені недоліки в дотриманні схеми профілактики кору цієї цільової групи. Найменша кількість дітей, серонегативних до кору, виявлена у віковій групі 7 років і 12 років (10,0 %). У решти осіб різних вікових груп цей показник знаходився в межах від 11,1 до 16,1 %.
Серед обстежених вагітних показник серонегативних осіб у 2016 р. зріс в 1,5 раза (17,7 %) порівняно з 2014–2015 роками (11,5 %). Особи із рівнем антитіл, меншим за захисний, становили 1,4 % та із захисними рівнями — 80,9 %, що також, як і в попередні роки, свідчить про значну частку не захищених до збудника кору серед вагітних. Серед новонароджених у 2016 р. частка серонегативних результатів становила 13,1 %, а із значеннями, меншими за захисний рівень, — 10,2 %, із захисним рівнем — 76,7 %.
У 2017 р. частка серонегативних осіб серед груп обстежених становила 12,4 %, а із значеннями, меншими за захисний рівень, — 5,6 %, із захисним рівнем — 82,0 %. Серед дітей до 14 років — 11,4, 5,6, 83,0 % відповідно; серед підлітків — 15,0, 7,6, 77,4 %; серед дорослих — 12,6, 4,6, 82,6 % відповідно.
Найбільша кількість незахищених дітей продовжує реєструватись у віковій групі до 1 року — 21,5 % та у 12–15 міс. — 25,5 %. У віці 2 роки питома вага серонегативних осіб зростає до 18,5 %.
Найменша кількість дітей, серонегативних до збудника кору, виявлена у віковій групі дітей 9 і 10 років (7,3–7,5 %). У решти вікових груп цей показник знаходився в межах від 8,7,1 до 20,8 %.
Показник серонегативних осіб серед вагітних у 2017 році становив 16,7 %. Рівень антитіл, менший за захисний, спостерігався в 7,2 % осіб, із захисними рівнями — у 76,1 %. Серед новонароджених у 2017 р. частка серонегативних результатів становила 21,5 %, а із значеннями, меншими за захисний рівень, — 5,8 %, із захисним рівнем — 72,7 %.
У 2018 р. частка серонегативних осіб серед груп обстежених становила 12,2 %, а із значеннями, меншими за захисний рівень, — 5,0 %, із захисним рівнем — 82,8 %. Серед дітей до 14 років — 11,0, 4,4, 84,6 % відповідно; серед підлітків — 11,8, 6,1, 82,1 %; серед дорослих — 13,0, 5,3, 81,7 % відповідно.
У 2018 р. найбільша кількість незахищених дітей реєструвалась у віковій групі до 1 року — 19,5 % та у 12–15 міс. — 20,5 %. У віці 2 роки питома вага серонегативних знижується до 11,2 %, а найменша кількість дітей, серонегативних до кору, виявлена у віковій групі дітей 3 і 6 років (8,1 %). У решти вікових груп цей показник знаходився в межах від 9,5,1 до 13,0 %.
Показник серонегативних осіб серед вагітних у 2018 р. зріс у 1,5 раза (25,0 %) порівняно з 2017 р. (16,7 %). Рівень антитіл із захисними титрами — 75,0 %. Як і в попередні роки (2013–2018), така частка не захищених від збудника кору серед вагітних формує групу ризику щодо захворюваності на кір.
Частка вагітних, серонегативних щодо вірусу кору, у 2018 р. порівняно з 2017 роком зросла в 1,5 раза (25,0 %), із рівнем антитіл у захисних титрах становила 75,0 %. Тобто, як і в попередні роки, залишились усі підстави для можливості формування значного масиву групи ризику щодо інфікування вірусом кору.
Висновки. При тривало низькому рівні охоплення щепленнями дітей вакциною КПК відбувається накопичення прошарку неімунних до кору, що сприяє формуванню умов до підвищення рівня захворюваності на кір.