Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Лайм-бореліоз у Запорізькій області: актуальний стан проблеми
Авторы: К.А. Пак(1), О.О. Фурик(1), О.В. Рябоконь(1), Т.Є. Оніщенко(1), І.О. Кулєш(2)
(1) — Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
(2) — КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР», м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Трансмісивний, природно-вогнищевий спірохетоз Лайм-бореліоз не втрачає своєї актуальності й на сьогодні. Так, наприклад, за даними Центру громадського здоров’я України, за останні 5 років зареєстровано 18 268 випадків Лайм-бореліозу: у 2016 році — 2758; 2017 р. — 3986; 2018 р. — 5419; 2019 р. — 4482; 2020 р. (за 7 місяців) — відповідно 1651 випадок. Відповідно до даних Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України» лише зо останні 3 роки в Запорізькій області зареєстровано 97 випадків, із них за 7 місяців 2020 року 20 випадків.
Мета дослідження: провести ретроспективний аналіз та виявити особливості перебігу Лайм-бореліозу в Запорізькій області за 5 років за даними КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР».
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 62 медичних карт стаціонарних хворих, які проходили обстеження та лікування у КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР» за період 2015–2019 роки. Критеріями виключення з дослідження був вік хворих молодше 18 років. Серед обстежених пацієнтів — 38 (59,7 %) чоловіків й 24 (40,3 %) жінки. Вік хворих коливався від 18 до 79 років, середній вік становив 46,00 ± 2,17 року. Діагноз Лайм-бореліозу встановлено за результатами клініко-епідеміологічних даних, результатів загально-клінічних та біохімічних досліджень та підтверджено виділенням у крові відповідних антитіл до Borrelia burgdorferi серологічним методом.
Результати. Проаналізувавши клініко-епідеміологічні дані у хворих на Лайм-бореліоз протягом останніх 5 років встановлено, що укус кліща був зареєстрований лише у 80,6 % пацієнтів, найбільша кількість (56,5 %) хворих була госпіталізована в літній період, значно рідше — у весняний та осінній періоди (відповідно 25,8 й 16,1 %).
З урахуванням вираженості ознак інтоксикації в пацієнтів було діагностовано легкий перебіг захворювання у 9 (14,5 %), середньотяжкий — у 53 (85,5 %) хворих, тяжкий не виявлено. Залежно від тривалості захворювання в більшості пацієнтів зареєстровано гострий перебіг — 56, також мали місце поодинокі випадки затяжного — 2 та хронічного — 4 перебігу. При аналізі клінічних даних виявлено, що в більшості пацієнтів із гострим перебігом Лайм-бореліозу форма перебігу захворювання була еритемною — 50 (89,28 %), значно рідше шкірно-суглобовою — 3 (5,36 %) й безеритемною — 2 (3,57 %), також зареєстровано 1 (1,79 %) випадок безеритемної форми з ураженням суглобів та нервової системи. Аналіз еритемних форм захворювання виявив, що найчастішою локалізацією мігруючої еритеми були нижні кінцівки — у 26 (52 %) пацієнтів, рідше верхні кінцівки — у 9 (18 %) й інші поодинокі випадки на передній поверхні грудної клітки й передній стінці черевної порожнини, молочній залозі, ділянці попереку, мошонки, вуха.
При оцінці результатів серологічного дослідження встановлено, що обстежені на наявність антитіл (IgM, IgG) до збудника захворювання лише 54 (87,1 %) пацієнти з 62 хворих, при цьому 8 необстежених осіб мали клінічно гострий перебіг захворювання. Проаналізовані результати 56 пацієнтів із гострим перебігом Лайм-бореліозу, із них обстежено 48 осіб та встановлено, що в 6 (12,5 %) специфічні антитіла не були виявлені й, відповідно, рівень антитіл був позитивним лише в 42 (87,5 %). Так, пацієнти з гострим перебігом Лайм-бореліозу найчастіше (у 39,58 %) мали позитивні антитіла IgM та IgG до B. burgdorferi, рідше (у 35,42 %) захворювання перебігало на тлі наявності антитіла IgM й, відповідно, негативних антитіл IgG до B. burgdorferi. Відповідно у 14 (25 %) хворих із гострим перебігом Лайм-бореліозу діагноз був встановлений клініко-епідеміологічно. Усі пацієнти як із затяжним, так із хронічним перебігом захворювання мали позитивні результати (50 %) антитіл IgM або IgG до B. burgdorferi.
За даними В.С. Копча та ін. (2016), S. Mavin et al. (2018), специфічність ІФА до B. burgdorferi сягає 95 %, й приблизно в 5 % випадків метод може давати хибнонегативні результати. Застосування двоступеневого підходу (ІФА + імуноблотинг) має високу на сьогодні чутливість і специфічність і рекомендоване як золотий стандарт й основний метод діагностики Лайм-бореліозу (Wormser G.P. et al., 2020; Андрейчин М.А. та ін., 2019; Wright W.F. et al., 2012). Так, лише в 1 пацієнтки Т., 53 років, у 2019 році з гострим перебігом захворювання були виявлені IgM OspC Ba (B. afzelii), IgM OspC Bg (B. garinii).
Висновки. В епідеміологічному анамнезі укус кліща було зареєстровано у 80,6 % пацієнтів, а найбільша кількість (56,5 %) хворих була госпіталізована в літній період; клінічно в 90,3 % пацієнтів зареєстровано гострий перебіг із переважанням еритемних форм (89,28 %) із найчастішою (52 %) локалізацією на нижніх кінцівках та наявністю антитіл (IgM, IgG) до B. burgdorferi лише у 87,5 % хворих серед всіх обстежених (87,1 %) осіб із гострим перебігом. З урахуванням сучасних світових рекомендацій щодо діагностики даного захворювання є доцільним додаткове призначення методу імунного блотингу для пацієнтів, хворих на Лайм-бореліоз.