Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Обізнаність медичних сестер про антибіотикорезистентність мікроорганізмів
Авторы: А.П. Рєзніков
КЗВО «Рівненська медична академія», м. Рівне, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Проблема антибіотикорезистентності мікроорганізмів в ХХІ сторіччі набула загрозливої гостроти для охорони здоров’я. При існуючій ситуації людство може повернутися до часів, коли ще не було антибіотиків. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує вживати заходів щодо стримування антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
Мета дослідження. З’ясувати рівень обізнаності медичних сестер із проблемою антибіотикорезистентності мікроорганізмів та розуміння причин її розвитку, а також шляхів зі стримування резистентності.
Матеріали та методи. Методом анонімного анкетування проведене опитування з проблемних питань антибіотикорезистентності мікроорганізмів 44 медичних сестер, які працюють у різних районах і містах Рівненської області.
Результати. Головна роль у протидії зростанню антибіотикорезистентності належить, що зрозуміло, медичним працівникам. Відомо, що найбільшу питому вагу серед медичних працівників становлять медичні сестри. Саме вони частіше контактують із пацієнтами, тому від їх розуміння важливості проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів і активної позиції щодо кроків зі стримування її зростання значною мірою залежить успіх у боротьбі з ростом антибіотикорезистентності.
За стажем роботи опитані розподілились так: 73,9 % мали стаж медсестринства від 10 до 30 років, 13 % — від 5 до 10 років. До 5 років стажу мали 8,7 % опитаних та 4,3 % працювали медсестрами понад 30 років.
Анонімна анкета містила такі запитання: 1. Що таке антибіотикорезистентність мікроорганізмів? 2. Які причини виникнення і поширення антибіотикорезистентності мікроорганізмів? 3. Які шляхи стримування антибіотикорезистентності мікроорганізмів?
Було встановлено, що вичерпні відповіді, що свідчать про розуміння проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів, надали лише 16 медичних сестер, тобто 36,4 % від числа опитаних. Неповне розуміння цієї проблеми виявили 6 медичних сестер, або 13,6 %, а також 22 медичні сестри (50 % від числа опитаних) не змогли надати правильні відповіді про сутність проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
Про причини виникнення і поширення зростання явища антибіотикорезистентності мікроорганізмів змогли надати правильні відповіді лише 4 медичні сестри (9,1 %), 14 медичних сестер виявили неповне розуміння причин розвитку антибіотикорезистентності (31,8 %), 26 медичних сестер (59,1 %) нічого не змогли відповісти на питання про причини антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
Щодо шляхів зі стримування антибіотикорезистентності мікроорганізмів надали правильні відповіді лише 2 медичні сестри (4,5 %), 12 медичних сестер (27,3 %) виявили неповне розуміння шляхів стримування антибіотикорезистентності, а 30 медичних сестер (68,2 %) не змогли надати правильної відповіді відносно шляхів стримування антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
Таким чином, абсолютна більшість опитаних медичних сестер не має необхідних знань для того, щоб ефективно протидіяти процесу зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів. Очевидним є те, що лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) не здійснюють належної систематичної підготовки медичних сестер з такого актуального і важливого питання, тому значна частина медичних сестер не мають необхідних знань та не готові сприяти стримуванню зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
Висновки. Виходячи із результатів опитування медичних сестер, ми вважаємо за потрібне:
1. У кожному ЛПЗ розробити заходи зі стримування антибіотикорезистентності мікроорганізмів та періодично аналізувати їх виконання.
2. У ЛПЗ систематично проводити заняття із медичними сестрами із проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів.
3. У навчальних закладах, в яких проводиться підготовка медичних сестер, більше уваги надавати викладанню проблеми антибіотикорезистентності мікроорганізмів.