Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020

Вернуться к номеру

Перебіг інфекційного мононуклеозу в дітей із різних країн

Авторы: О.В. Усачова, О.В. Конакова, Е.А. Сіліна, Т.М. Пахольчук, О.А. Дралова
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Інфекційний мононуклеоз, який характеризується лихоманкою, ангіною, поліаденітом, збільшенням печінки й селезінки, появою атипових мононуклеарів у периферичній крові, є найбільш типовим проявом гострої Епштейна — Барр-вірусної інфекції. Однак прояви інфекційного мононуклеозу можуть змінюватися залежно від етнічних, соціально-економічних та екологічних умов. 
Мета дослідження. Окреслити, наскільки подібний або несхожий перебіг інфекційного мононуклеозу в Запорізькому регіоні (Україна) порівняно з іншими країнами світу.
Матеріали та методи. Ми подаємо дані ретроспективного дослідження, що включає демографічні, клініко-лабораторні дані 104 дітей з інфекційним мононуклеозом Епштейна — Барр-вірусної етіології. Ми обмежили наш аналіз серологічно підтвердженими випадками — наявність IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна — Барр (VCA IgM) одночасно з відсутністю антитіл до ядерного антигену вірусу Епштейна — Барр (EBNA IgG). Для порівняння взяли сучасні літературні дані щодо перебігу інфекційного мононуклеозу в інших країнах світу.
Результати. Більшість пацієнтів у нашому дослідженні були у віковій групі 2–5 років, тоді як у дослідженнях з Індії повідомляється про максимальну захворюваність у віці від 5 до 8 років, а А.Л. Бондаренко (Україна) говорить про дітей молодшої вікової групи — від 4 місяців до 3 років. В інших дослідженнях з Китаю, Кореї та України відмічені подібні тенденції щодо вікової захворюваності. У більшості досліджень, як і в нашому, не виявлено гендерних відмінностей у захворюваності. Аналогічно даним усіх попередніх досліджень у нашому більшість дітей мали класичні симптоми інфекційного мононуклеозу, частота висипки варіювала від 18,2 до 40 % у попередніх публікаціях. Більшість авторів відмічають підвищену частоту висипки в дітей до 6 років, тоді як згідно з нашими даними цей симптом був більш характерний для дітей, старших за 12 років.
Однак у деяких дослідженнях виявлені значні відмінності від класичного перебігу захворювання. Наприклад, в роботах з Індії тонзиліт, що розглядається як один із компонентів класичної тріади, був присутній лише в 16,9 % дітей когорти. Згідно з даними з Кореї, гепатомегалія і спленомегалія відзначалися лише у 24,7 і 12,3 % відповідно.
У більшості попередніх наукових робіт автори відзначили певні вікові особливості перебігу захворювання. Так, шийна лімфаденопатія частіше зустрічається в старших вікових групах, тоді як гепатоспленомегалія і тонзиліт частіше відмічалися в дітей до 6 років. Нами було відзначено, що в дітей раннього віку виявляються вірогідно вищі показники температури тіла, рідше відмічається шийна лімфаденопатія і спленомегалія.
Щодо лабораторних показників, то, згідно з попередніми дослідженнями, лімфоцитоз зареєстровано в 16–100 % пацієнтів, атипові мононуклеари — у 11,1–77,4 %. Частота виявлення атипових мононуклеарів (24 % хворих) у нашому дослідженні значно нижче, ніж у попередніх звітах українських вчених. Виявлення атипових мононуклеарів частіше зустрічається в дітей старших вікових груп, ніж у дітей раннього віку, в яких цей показник становив 8,7 %, що збігається з даними, опублікованими раніше. Одним із спостережень нашого дослідження було мінімальне ураження печінки в дітей раннього віку, тоді як у дітей старших вікових груп виявляли наявність ознак гепатиту в 100 % випадків. Отримані дані збігаються з даними попередніх публікацій. 
Висновки 
1. Загальний спектр клінічних симптомів інфекційного мононуклеозу в дітей Запорізького регіону схожий на описаний у попередніх повідомленнях.
2. Немає значних відмінностей у презентації клінічних ознак інфекційного мононуклеозу в різних етнічних групах.
3. Виявлені певні відмінності у вікових клінічних особливостях інфекційного мононуклеозу в нашому дослідженні та попередніх роботах.


Вернуться к номеру