Резюме
Актуальність. Ситуація в країнах світу та Україні з приводу коронавірусної хвороби COVID-19 залишається дуже напруженою. Медичні заклади, які виділені для лікування хворих з новою коронавірусною хворобою, працюють з великим навантаженням. Інфекційні відділення в деяких медичних закладах працюють як діагностичні. Мета дослідження: з метою покращення роботи діагностичних відділень дослідити структуру хворих, які надходили до даних відділень і проходили обстеження й лікування. Матеріали та методи: були вивчені дані журналу стаціонарних хворих інфекційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», м. Київ, під час епідемії коронавірусної інфекції COVID-19 за період березень — липень 2020 р. Результати. Серед госпіталізованих хворих переважали працюючі та непрацюючі, пенсіонери. Після встановлення завдання роботи інфекційного відділення як сортувального в медичному закладі у відділення надходили переважно хворі з підозрою на COVID-19, негоспітальною пневмонією (22,5 %) і підтвердженими випадками COVID-19. Серед госпіталізованих більша частка хворих з пневмонією була серед пенсіонерів (66,7 %), медичних працівників (59,3 %), непрацюючих (53,6 %), працюючих (55,7 %), а з тяжкою пневмонією — серед робітників церкви (40 %), вагітних (25 %), військовослужбовців силових структур (20 %), слухачів навчальних закладів (18,2 %). Більша частка тяжкої пневмонії була в осіб віком 71–100 років і 21–40 років. Також у відділення надходили хворі з іншою патологією, що вимагало додаткового навантаження на лабораторію, ультразвукове й рентгенологічне відділення для верифікації діагнозу (туберкульозу, негоспітальної пневмонії, гострого порушення мозкового кровообігу, ВІЛ-інфекції, бактеріального ендокардиту, саркоїдозу та інших) і виявлення ускладнень (тромбоемболії легеневої артерії, міокардиту тощо).
Актуальность. Ситуация в странах мира и Украине по поводу коронавирусной болезни COVID-19 остается очень напряженной. Медицинские учреждения, которые выделены для лечения больных с новой коронавирусной болезнью, работают с большой нагрузкой. Инфекционные отделения в некоторых медицинских учреждениях работают как диагностические. Цель исследования: с целью улучшения работы диагностических отделений исследовать структуру больных, которые поступали в данные отделения и проходили обследование и лечение. Материалы и методы. Были изучены данные журнала стационарных больных инфекционного отделения КНП «Киевская городская клиническая больница № 4», г. Киев, во время эпидемии коронавирусной инфекции COVID-19 за период март — июль 2020 г. Результаты. Среди госпитализированных больных преобладали работающие и неработающие, пенсионеры. После установления задачи работы инфекционного отделения как сортировочного в медицинском учреждении в отделение поступали преимущественно больные с подозрением на COVID-19, негоспитальной пневмонией (22,5 %) и подтвержденными случаями COVID-19. Среди госпитализированных большая доля больных с пневмонией была среди пенсионеров (66,7 %), медицинских работников (59,3 %), неработающих (53,6 %), работающих (55,7 %), а с тяжелой пневмонией — среди работников церкви (40 %), беременных (25 %), военнослужащих силовых структур (20 %), слушателей учебных заведений (18,2 %). Больший процент тяжелой пневмонии был у лиц в возрасте 71–100 лет и 21–40 лет. Также в отделение поступали больные с другой патологией, что требовало дополнительной нагрузки на лабораторию, ультразвуковое и рентгенологическое отделения для верификации диагноза (туберкулеза, негоспитальной пневмонии, острого нарушения мозгового кровообращения, ВИЧ-инфекции, бактериального эндокардита, саркоидоза и др.) и выявления осложнений (тромбоэмболии легочной артерии, миокардита и др.)
Background. The situation in the countries of the world and Ukraine concerning the coronavirus disease COVID-19 remains very tense. Medical facilities that are dedicated to treating patients with new coronavirus disease work with a heavy workload. Infectious diseases departments in some medical institutions work as diagnostic ones. The purpose of the study: in order to improve the work of diagnostic departments, to investigate the structure of patients who were admitted to these units and underwent examination and treatment. Materials and methods. The data of the casebook of patients of the infectious department of the Kyiv City Clinical Hospital 4 during the epidemic of coronavirus infection COVID-19 for the period from March to July 2020 were studied. Results. Among the hospitalized patients, working and non-working, retirees predominated. After setting the task of the infectious diseases department to work as a triage one in the medical institution, mainly patients with suspected COVID-19, community-based pneumonia (22.5 %) and confirmed cases of COVID-19 were admitted to this unit. Among the hospitalized individuals, a percentage of those with pneumonia were higher among retirees (66.7 %), health workers (59.3 %), non-working (53.6 %), working (55.7 %), and with severe pneumonia — among church workers (40 %), pregnant women (25 %), servicemen of law enforcement agencies (20 %), students of educational institutions (18.2 %). Proportion of severe pneumonia was higher in people aged 71–100 and 21–40 years. Patients with other pathologies were also admitted to this department that required additional workload on the laboratory, ultrasound and X-ray department to verify the diagnosis (tuberculosis, community-acquired pneumonia, acute cerebrovascular accident, human immunodeficiency virus infection, bacterial endocarditis, sarcoidosis, etc.) and detect complications (pulmonary embolism, myocarditis, etc.).
Вступ
Ситуація в країнах світу та Україні з приводу коронавірусної хвороби COVID-19 залишається дуже напруженою.
На рис. 1 подана динаміка кількості захворілих на коронавірусну інфекцію у європейських країнах. Видно, що у багатьох країнах за останній період спостерігається зростання кількості захворілих [1].
Кількість підтверджених випадків в регіонах станом на 21 жовтня 2020 р. за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України подана на рис. 2 [2]. Більша кількість захворілих у західних регіонах України, Харківській, Одеській і Київській областях.
Відсоток позитивних результатів ПЛР-тестування в регіонах (станом на 21.10.2020) поданий на рис. 3 [2]. Найбільша кількість позитивних результатів серед обстежених у Волинській, Харківській, Чернівецькій і Хмельницькій областях.
Частка підтверджених випадків у регіонах подана на рис. 4 [2].
Показники, що характеризують епідемічний процес COVID-19 в Україні, подані в табл. 1 [2]. Видно, що в більшості областей спостерігається зростання показників захворюваності. За останні 14 днів більше захворілих у Харківській, Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Полтавській областях і м. Києві. Захворюваність із розрахунку на 100 тис. населення за 7 днів переважає в Хмельницькій, Чернівецькій, Сумській, Харківській, Житомирській, Тернопільській областях. Захворюваність із розрахунку на 100 тис. населення за 14 днів переважає в Сумській, Хмельницькій, Тернопільській, Харківській, Чернівецькій областях. Смертність на 100 тис. населення переважає серед населення Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської і Волинської областей.
Рівні епідемічної небезпеки на територіях, визначені рішенням Державної комісії з ТЕБ і НС від 15 жовтня 2020 року № 37, що набирають чинності з 00:00 19 жовтня 2020 року, подані на рис. 5.
Серед ознак рівня епідемічної небезпеки регіону зі значним поширенням COVID-19 першим пунктом є завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, що становить більше як 50 % протягом п’яти днів поспіль: помаранчевий — завантажено від 50 до 75 % ліжок; червоний — завантажено 75 % і більше ліжок.
Видно, що в деяких областях, містах станом на жовтень лікарні працюють з великим перевантаженням з різних питань.
З урахуванням того, що до стаціонару можуть направлятись хворі як із коронавірусною хворобою, так і з іншими хворобами, метою нашої роботи було дослідити структуру хворих, які надходили на стаціонарне обстеження й лікування до інфекційного відділення, яке працює як сортувальне відділення під час епідемії нової коронавірусної інфекції.
Матеріали та методи
Для вивчення структури хворих, які надходили на обстеження й лікування до інфекційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», м. Київ, під час епідемії коронавірусної інфекції COVID-19 було проаналізовано дані журналу стаціонарних хворих за березень — липень 2020 р.
Результати та обговорення
За березень — липень 2020 р. було проліковано 1161 хворого, з них 624 чоловіків, 537 жінок. Розподіл хворих за категоріями подано в табл. 2.
Усього ліжко-день у відділенні для всіх категорій хворих був Ме = 2 дні (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 1, max = 29 днів; непрацюючих — Ме = 2 дні (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 1, max = 20 днів; працюючих — Ме = 2 дні (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 1, max = 21 день; пенсіонерів — Ме = 2 дні (Q25 = 1, Q75 = 3), min = 1, max = 29 днів.
Середній вік хворих: Ме = 49 (Q25 = 33, Q75 = 64), min = 18, max = 97 років.
Розподіл хворих за віком поданий на рис. 6.
Середній вік у непрацюючих осіб був 46,82 ± 15,54 (min = 18, max = 93), у працюючих — Ме = 45,45 ± 15,21 (min = 18, max = 84), у слухачів навчальних закладів — Ме = 19,76 ± 1,84 (min = 18, max = 26), у пенсіонерів — Ме = 71,86 ± 9,35 (min = = 41, max = 97).
Середній вік хворих у березні був Ме = 32 (Q25 = = 23, Q75 = 47,5), min = 18, max = 88 років; у квітні — Ме = 53 (Q25 = 39, Q75 = 63), min = 18, max = 90 років; у травні — Ме = 60 (Q25 = 44, Q75 = 70), min = 20, max = 95 років; у червні — Ме = 52 (Q25 = 37, Q75 = 64), min = 18, max = 94 роки; у липні — Ме = 51 (Q25 = 37, Q75 = 63), min = 19, max = 97 років. Тобто після березня відмічається більш страший контингент хворих, які надходили до інфекційного відділення.
У структурі хворих у березні переважали хворі на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) — 37,5 %, грип — 14,1 %, вітряну віспу — 4,8 %, гастроентероколіт — 9,7 %. Також лікувались хворі з приводу гострого фаринготонзиліту, синуситу, туберкульозу, бешихи, лихоманки невідомого походження, вірусного гепатиту А, вірусного гепатиту В, сальмонельозу, шигельозу, хронічного тонзиліту, інфекційного мононуклеозу, оперізуючого лишаю, лептоспірозу, бактеріального ендокардиту, сечокам’яної хвороби, гострого бронхіту, вузлуватої еритеми, підозри на COVID-19, негоспітальної пневмонії, гострого порушення мозкового кровообігу, ВІЛ-інфекції, хронічного холецистопанкреатиту, пієлонефриту, гострого циститу, тромбоемболії легеневої артерії, флегмони, лімфаденіту, онкологічного захворювання, анемії, хронічного обструктивного захворювання легень, вегетосудинної дистонії, саркоїдозу, сепсису, гнійного менінгіту. У квітні збільшується частка хворих з підозрою на COVID-19 — 17,6 %, з негоспітальною пневмонією — 25,5 %, з COVID-19 — 38,9 %, зменшилась частка хворих з гострими респіраторними захворюваннями — 14,4 %; у травні частка хворих з підозрою на COVID-19 — 12,5 %, з негоспітальною пневмонією — 50,4 %, з COVID-19 — 27,4 %; у червні — з гострими респіраторними захворюваннями — 5,9 %, з підозрою на COVID-19 — 6,2 %, з негоспітальною пневмонією — 37,6 %, з COVID-19 — 41,6 %; у липні — з підозрою на COVID-19 — 11,25 %, з негоспітальною пневмонією — 22,5 %, з COVID-19 — 56,25 %.
З табл. 3 видно, що більший відсоток хворих з підозрою на негоспітальну пневмонію був у травні — липні, а з тяжкою пневмонією — у березні — травні.
З табл. 4 видно, що більший відсоток хворих з пневмонією був серед пенсіонерів (66,7 %), медичних працівників (59,3 %), непрацюючих (53,6 %), працюючих (55,7 %), а з тяжкою пневмонією — серед робітників церкви (40 %), вагітних (25 %), військовослужбовців силових структур (20 %), слухачів навчальних закладів (18,2 %).
Розподіл хворих з негоспітальною пневмонією залежно від віку поданий у табл. 5. Більше хворих з негоспітальною пневмонією було серед хворих віком 41–70 років, а більший відсоток тяжкої пневмонії був в осіб віком 71–100 років і віком 21–40 років.
Середній вік хворих на ГРЗ був Ме = 33 (Q25 = 23, Q75 = 51), min = 18, max = 88 років; гострий бронхіт — Ме = 29 (Q25 = 26, Q75 = 45), min = 18, max = 91 рік, COVID-19 — Ме = 52 (Q25 = 37, Q75 = 64), min = = 18, max = 88 років.
Середній вік 21 померлого від пневмонії — 57,67 ± 20,28 року (min = 32, max = 97).
Висновки
Серед госпіталізованих хворих переважали працюючі й непрацюючі особи, пенсіонери. Після встановлення завдання роботи інфекційного відділення як сортувального у медичному закладі у відділення надходили переважно хворі з підозрою на COVID-19, негоспітальною пневмонією (22,5 %) і підтвердженими випадками COVID-19. Серед госпіталізованих більша частка хворих з пневмонією була серед пенсіонерів (66,7 %), медичних працівників (59,3 %), непрацюючих (53,6 %), працюючих (55,7 %), а з тяжкою пневмонією — серед робітників церкви (40 %), вагітних (25 %), військовослужбовців силових структур (20 %), слухачів навчальних закладів (18,2 %). Більша частка тяжкої пневмонії була в осіб віком 71–100 років і 21–40 років. Також у відділення надходили хворі з іншою патологією, що потребувало додаткового навантаження на лабораторію, ультразвукове й рентгенологічне відділення для верифікації діагнозу (туберкульозу, негоспітальної пневмонії, гострого порушення мозкового кровообігу, ВІЛ-інфекції, бактеріального ендокардиту, саркоїдозу та інших) та виявлення ускладнень (тромбоемболії легеневої артерії, міокардиту тощо)
Перспективи подальших досліджень полягають у розробці технологічних документів (алгоритмів, протоколів, стандартів) надання медичної допомоги хворим на нову коронавірусну хворобу.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів, який може сприйматися як такий, що може завадити неупередженості статті.
Джерела фінансування. Ця стаття не отримала фінансової підтримки від державної, громадської або комерційної організації.
/42.jpg)
/43.jpg)
/44.jpg)
/46.jpg)
/45.jpg)
/47.jpg)
/48.jpg)