Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. Хвороба Лайма (ХЛ) — одна з найпоширеніших кліщових хвороб, що вражає різні органи і системи та може мати хронічний і несприятливий перебіг. Ураження серцево-судинної системи при хворобі Лайма можуть проявлятись у будь-якій стадії захворювання і зустрічатися у 4–10 % хворих. За даними світової літератури, частота розладів у роботі серцево-судинної системи з супутньою ХЛ пов’язана з географічними зонами: у Європі — 9 %, в США — 2 %, в Росії — 11 %. Мета: дослідити епідеміологічні особливості хвороби Лайма у пацієнтів з ураженням серцево-судинної системи. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 38 пацієнтів з ураженням серцево-судинної системи віком від 18 до 68 років, які протягом 2018–2020 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР. Чоловіків було 24 (63,2 %), жінок — 14 (36,8 %). Пацієнти мали такі захворювання: міокардит, перикардит, аритмії різного генезу (тахікардії, брадикардії, екстрасистолії за типом бігемінії) і недостатність мітрального та трикуспідального клапанів. Діагнози ураження серцево-судинної системи встановлювали клінічно, згідно з класифікацією МКХ-10. Усі обстежені дали відповіді на питання уніфікованої міжнародної анкети-опитувальника, у якій відзначали кількість і місця укусів кліщів, зони нападу кліщів за регіоном, місяці року нападів кліщів. Етіологічний чинник хвороби Лайма визначали з використанням методу ІФА (антитіла до антигенів комплексу B.burgdorferi sensu lato визначали у сироватці крові пацієнтів). Результати. Встановлено, що понад 3 укуси кліщами відзначили 9 (23,7 %) хворих, на 1 напад вказали 10 (26,3 %), на 2 — 5 (13,2 %) респондентів. Слід зазначити, що 14 (36,8 %) хворих не пам’ятали про напади кліщів, проте появу клінічних проявів хвороби пов’язували з відвідуванням лісу, присадибних ділянок або міських парків. Люди піддавалися нападу кліщів у різних географічних зонах: лісосмуга/ліс — 13 (34,2 %), дача/город/сад — 8 (21,1 %), парк/гідропарк — 3 (7,9 %); слід вказати, що 14 (36,8 %) із 38 опитаних не вказали точно місцевість, де відбувся напад кліща. Опитувані хворі зазнавали нападів кліщів з квітня по жовтень. Найбільшу активність звернень зафіксовано у липні — 5 (13,2 %), червні — 5 (13,2 %) та травні — 4 (10,5 %), в інші місяці — 7 (18,4 %); не пам’ятали точної дати нападу 17 (44,7 %) опитаних. Аналіз результатів серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG до B.burgdorferi sensu lato виявив позитивні або проміжні результати антитіл у 23 (60,5 %) із 38 хворих з ураженням серцево-судинної системи, із них у 13 (56,5 %) хоча б одного класу антитіл, а саме ІgM — у 3 (13,0 %) та IgG — у 10 (43,5 %) хворих, а обох класів антитіл одночасно — у 10 (43,5 %) хворих. Висновки. Результати анкетування пацієнтів із Лайм-бореліозом, поєднаним з ураженням серцево-судинної системи, виявили таке: понад 3 укуси кліщами відзначали 9 (23,7 %) хворих, на 1 напад вказали 10 (26,3 %), на 2 — 5 (13,2 %) респондентів, не пам’ятали про напади кліщів 14 (36,8 %) хворих; респонденти зазнавали нападів кліщів із квітня по жовтень, із найбільшою активністю в VI та VII місяцях року; напади кліщів відбувалися переважно під час відпочинку в лісосмузі та лісі — у 13 (34,2 %) осіб або під час роботи на присадибних ділянках — у 8 (21,1 %), дещо рідше — під час відпочинку в парковій зоні (3; 7,9 %). Не пам’ятали місцевість, де зазнали нападу кліщів, 14 (36,8 %) опитаних. При серологічному дослідженні у тесті ELISA антитіла хоча б одного класу IgM і/або IgG до B.burgdorferi sensu lato (B.burgdorferi sensu stricto, B.afzeliі та B.garinii) (позитивні або проміжні результати) виявлено у 23 (60,5 %) пацієнтів із Лайм-бореліозом, поєднаним з ураженням серцево-судинної системи.