Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №6, 2020

Актуальність. Локалізована склеродермія (морфеа, вогнищева склеродермія) — хронічне захворювання шкіри, в основі якого лежить ураження сполучної тканини. Причини склеродермії на сьогодні до кінця не встановлені. Провокуючими чинниками розвитку хвороби можуть бути вібрація, контакт із хімічними речовинами (промислові, побутові, аліментарні), прийом деяких медикаментів, тривале переохолодження, інфекційні фактори (віруси, токсини). Деякі автори локалізовану склеродермію вважають пізнім проявом Лайм-бореліозу (хвороби Лайма), що підтверджується виявленням антитіл до Borrelia burgdorferi s.l. Мета дослідження: з’ясувати етіологічну структуру Лайм-бореліозу в пацієнтів із локалізованою склеродермією. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 48 пацієнтів із локалізованою склеродермією віком від 18 до 74 років, які протягом 2015–2019 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 11 (22,9 %), жінок — 37 (77,1 %). Діагноз локалізованої склеродермії встановлювали клінічно, згідно з класифікацією МКХ-10. Етіологічне розшифрування хвороби Лайма проводили у два етапи. На першому етапі визначали антитіла до антигенів комплексу B.burgdorferi sensulato в сироватці крові методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). За результатами першого етапу дослідження зразки крові із проміжними й позитивними результатами були підтверджені методом імунного блотингу з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Результати та обговорення. Аналіз результатів серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG за допомогою тесту ELISA показав, що позитивні або проміжні результати хоча б одного класу антитіл знайдено в 21 (43,8 %) із 48 пацієнтів із локалізованою склеродермією. Надалі визначали етіологічну структуру Лайм-бореліозу у 13 пацієнтів із локалізованою склеродермією, у яких виявлено специфічні IgM (позитивні і/або проміжні результати) до B.burgdorferi s.l. методом ІФА. З’ясовували наявність специфічних антитіл класу IgМ до OspC трьох видів B.burgdorferi s.l. — B.burgdorferi s.s., B.afzelii, B. garinii. В 11 (84,6 %) пацієнтів знайдено специфічні антитіла до зазначених видів борелій: у 3 (23,1 %) обстежених виявлені антитіла до двох борелій різних видів, у 2 (15,4 %) — до трьох, у 6 (46,1 %) — лише до одного. Антитіл до поверхневого білка OspC борелій не знайдено у 2 із 13 обстежених, що становило 15,4 %. Також визначали сумарну кількість антитіл класу IgM до різних антигенів B.burgdorferi s.s., B.garinii та B.afzelii (OspC, р39, р41, VlsE-Bb) у сироватці крові пацієнтів із локалізованою склеродермією. Імуноглобуліни класу IgM до OspC B.garinii виявлені в 4 (30,8 %) пацієнтів із локалізованою склеродермією, до OspC B.burgdorferi s.s. — у 3 (23,1 %). Цікавим виявився той факт, що антитіла IgM до OspC B.afzelii знайдено в 11 (84,6 %) обстежених осіб; р39 — лише у 2 (15,4 %), p41 — у 9 (69,2 %). Специфічні антитіла IgМ до VlsE (Variable like segence еxpressed, рекомбінантний антиген) не виявлені в сироватці крові жодного з 13 обстежених. Також визначали антитіла класу IgG до рекомбінaнтного антигена VlsE в сироватці крові 18 пацієнтів із локалізованою склеродермією, у яких діагностовані специфічні IgG до B.burgdorferi s.l. методом ІФА. Специфічні антитіла IgG одночасно до борелій трьох видів знайшли в сироватках крові 5 (27,8 %) пацієнтів із локалізованою склеродермією, у 4 (22,2 %) виявлені антитіла до одного збудника. Специфічні антитіла IgG до борелій двох видів не були виявлені. Слід зазначити, що антитіл IgG до VlsE не знайдені в 9 з 18 обстежених, що становило 50,0 %. IgG до VlsE B.afzelіі виявлені в 5 (27,8 %) обстежених пацієнтів, до VlsE B.burgdorferi s.s. — у 6 (33,3 %), до VlsE B.garinii — у 8 (44,4 %). Висновки. При визначенні етіологічної структури Лайм-бореліозу в пацієнтів із локалізованою склеродермією найчастіше виявляли антитіла IgM до OspC B.afzelii — у 84,6 % хворих. Антитіла IgG до OspC B.afzelii — у 61,1 % пацієнтів. Це може свідчити про причетність антигена B.afzelii до прогресування локалізованої склеродермії.