Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №4, 2020
Вернуться к номеру
С-реактивний білок, прокальцитонін як прогностичні показники інфекційного ураження підшлункової залози
Авторы: Коробко Л.Р.
КЗВО «Рівненська медична академія» РОР, м. Рівне, Україна
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Як відомо, плазмовий прокальцитонін (ПКТ) є високоспецифічним маркером бактеріальної інфекції та сепсису, а С-реактивний білок (СРБ) — маркером запалення. Щодо гострого панкреатиту, то це небактеріальний запальний стан підшлункової залози, який зустрічається в більшості пацієнтів. У близько 20–30 % розвивається тяжка форма, що часто пов’язана з інфікуванням та дисфункцією одного або декількох органів, що вимагає інтенсивної терапії. Інфікування панкреонекрозу та перипанкреатичного некрозу зустрічається приблизно у 20–40 % пацієнтів із тяжким гострим панкреатитом і пов’язане з погіршенням дисфункцій органів.
Мета: провести аналіз діагностичної ефективності прокальцитоніну та С-реактивного білка залежно від форми гострого панкреатиту та встановити кореляційний зв’язок.
Матеріали та методи. Дослідження проводилися на базі центру лікування гострого деструктивного панкреатиту Рівненської обласної клінічної лікарні. Об’єктом дослідження були 50 пацієнтів із гострим панкреатитом, діагноз якого був установлений на основі клініко-анамнестичних даних. Рівні С-реактивного білка та прокальцитоніну визначалися за допомогою імуноферментного аналізу. Дослідження проводилися шляхом порівняльного аналізу значень CРБ і ПКТ та їх кореляційного зв’язку із запальним ураженням підшлункової залози.
Результати. Серед обстежених (n = 50) було 36 чоловіків і 14 жінок. Середній вік становив (44,57 ± 10,64) року. Лише 38 % пацієнтів надійшли в перші 48 годин захворювання. Аналіз клініко-морфологічного діагнозу показав, що у 31 (62 %) хворого був виявлений гострий панкреатит, у 19 (38 %) — інфікований панкреонекроз. Було встановлено, що рівень прокальцитоніну швидко підвищується у відповідь на прозапальний подразник бактеріального походження: чутливість та специфічність ПКТ для гострого панкреатиту становили 0,71 та 0,84. Чутливість та специфічність ПКТ для прогнозування інфікованого некрозу підшлункової залози становили 0,79 та 0,90 (рівень ПКТ > 3,6 нг/мл). У той же час рівень СРБ також підвищується у відповідь на запалення, проте чутливість та специфічність СРБ до інфекційного ураження тканин підшлункової залози були статистично менш значущими: для гострого панкреатиту становили 0,65 та 0,45, а для інфікованого панкреонекрозу — 0,7 та 0,52 відповідно.
Висновки. Установлений сильний кореляційний зв’язок рівня ПКТ (r = 0,75) та середній кореляційний зв’язок вмісту СРБ (r = 0,5) відповідно до інфекційного ураження тканин підшлункової залози.