Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №4, 2020
Вернуться к номеру
Валідація анкети для виявлення потенціальних пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
Авторы: Щербиніна М.Б., Гладун В.М., Ємел’яненко Т.Г.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета. Розробити та провести валідацію анкети для виявлення потенціальних пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) на підставі рівня інформованості населення.
Матеріали та методи. Дослідження виконане в три етапи. Перший етап містив формулювання проблеми, мети, об’єкта та завдань на підставі результатів науково-літературного пошуку. Другий етап стосувався безпосередньо розробки питань анкети та проведення пілотного дослідження. На третьому етапі анкету перевірено за допомогою методу тест-ретесту та розрахунку ретестової надійності. Результати анкетування подані в бінарному вигляді. Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовувався коефіцієнт зв’язку Юла, обчислений на основі таблиці 2 × 2.
Результати. Перший етап дослідження був підготовчим. За результатами огляду наукової літератури не знайдені анкети, які б мали профілактичний напрям та оцінювали інформованість населення щодо ГЕРХ. Тому для з’ясування рівня обізнаності щодо ГЕРХ для контингенту працездатного віку розроблено анкету, до якої спочатку увійшли 20 питань. Після етапів опробування за оцінкою експертів елементи анкети були ретельно відібрані, переформульовані або видалені. Остаточно в анкеті залишені 9 питань, з них закриті — 4, напівзакриті — 5. У межах другого етапу проведене попереднє пілотне дослідження на вибірці (n = 120) респондентів. Опитування показало, що більшість респондентів (83,3 %) не знають про ГЕРХ, серед них 73 % — це особи молодші за 40 років. Третій етап стосувався перевірки анкети. Основними критеріями якості тесту є його об’єктивність, надійність та валідність. Якість анкети перевірено за допомогою методу тест-ретесту та розрахунку ретестової надійності. Тест-ретест був проведений через 10 днів після попереднього анкетування. Обчислені коефіцієнт зв’язку Юла та коефіцієнт сполучень Пірсона є значущими, що підтверджує наявність кореляції між відповідями респондентів, отриманими в різний час. Тому розроблена анкета має ретестову надійність.
Висновки. Запропонована анкета з метою встановлення інформованості щодо ГЕРХ населення працездатного віку є надійним і валідним інструментом, який може застосовуватися в клінічній практиці. Результати дослідження зазначеного контингенту дозволяють визначити осіб з ризиком ГЕРХ, що забезпечує персоніфікований підхід до здоров’я людини та профілактики ГЕРХ на етапі первинної медико-санітарної допомоги.