Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021

Комплексний підхід із вирішення проблеми вертикальної трансмісії ВІЛ, згідно з керівництвом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) із глобального розширення масштабів профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, включає чотири елементи комплексного підходу: первинну профілактику ВІЛ-інфекції серед жінок репродуктивного віку; запобігання небажаній вагітності серед ВІЛ-інфікованих жінок; запобігання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини та забезпечення необхідного догляду, лікування та підтримки ВІЛ-інфікованих жінок. У країнах пострадянського простору частота передачі ВІЛ від матері до дитини коливається на рівні 4–12 %. Найбільш поширеними причинами передачі ВІЛ від матері до дитини у всьому світі є: відсутність антиретровірусної (АРВ) профілактики під час вагітності та під час пологів, установлення діагнозу ВІЛ-інфекції вже під час пологів, пізнє взяття вагітної на облік у жіночій консультації, змішане вигодовування та, як самий головний чинник, відсутність АРВ-профілактики в дитини. Крім того, сприяють трансмісії ВІЛ: патологія плаценти, коінфекції вірусними гепатитами, туберкульоз. Які ж фактори впливають на вертикальну трансмісію ВІЛ у дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, безпосередньо в м. Одесі? За даними статистичних звітів базового закладу кафедри інфекційних хвороб ОНМедУ КНП «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» (ЦПБВС) м. Одеси упродовж останнього десятиліття, такі: у 2010 році спостерігався 1 випадок відмови від АРВ-профілактики, у 3 випадках матері не перебували на обліку в жіночій консультації (ЖК), в однієї жінки була низька прихильність до профілактики, загалом 4 випадки; у 2011 році в трьох матерів була низька прихильність при прийомі препаратів АРВ-профілактики, по одному випадку — відмова і відсутність нагляду в ЖК, загалом 5 випадків; у 2012 році 4 жінки не перебували під наглядом у жіночій консультації, по 2 випадки відмови від АРВ-профілактики та низької прихильності, загалом 8 випадків; у 2013 році відмічали по 2 випадки низької прихильності та відсутності обліку в жіночій консультації, загалом 4 випадки. Слід відмітити, що з 2013 року в КНП «ЦПБВС» не було зареєстровано відмов від АРВ-профілактики, якщо вагітна вже потрапляла під нагляд акушера-гінеколога даного закладу. У 2014 році троє матерів не перебували під наглядом у ЖК, у 1 жінки була низька прихильність до АРВ-профілактики, загалом 4 випадки. У 2015 році 4 матері не стали до обліку в жіночу консультацію, в 1 була низька прихильність, загалом 5 випадків. У 2016 році в однієї жінки відмічалась низька прихильність, 2 жінки не звертались до жіночої консультації з приводу вагітності, загалом 3 випадки. У 2017 році — по одному випадку відсутності нагляду в ЖК та низької прихильності до прийому АРВ-профілактики. У 2018 році було зареєстровано тільки 2 випадки інфікування новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів у зв’язку з відсутністю нагляду в ЖК під час вагітності. Таким чином, головною причиною передачі ВІЛ від матері до дитини останнім часом у м. Одесі є незвернення жінок до ЖК із приводу вагітності та низька прихильність до прийому препаратів АРВ-профілактики. Подолання цієї проблеми залежить від поінформованості жінок щодо необхідності своєчасного звернення до ЖК із приводу вагітності та роботи не тільки акушера-гінеколога Центру СНІДу, але й соціальних служб.