Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Динамічні зміни метаболітів кишкової мікрофлори як показник стану мікробіоценозу кишечника в дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією
Авторы: Воробйова Н.В., Усачова О.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Ротавірусна інфекція (РВІ) щороку спричиняє близько 450 000 смертей у дітей до 5 років та ще мільйони госпіталізацій. Через високу поширеність та переважно тяжкий перебіг даної інфекції в дітей раннього віку виникає необхідність поглибленого вивчення її патогенетичних механізмів. Доведено, що метаболічна активність кишкової мікробіоти може виступати важливою складовою патогенезу РВІ.
Мета: вивчити динамічні зміни стану мікробіоценозу кишечника при ротавірусній інфекції в дітей раннього віку шляхом визначення загального пулу та концентрації окремих коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) як основного індикатора стану кишкової мікрофлори.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 дітей віком 1–24 міс. на грудному вигодовуванні з ротавірусною інфекцією, які становили основну групу спостереження, та 30 здорових дітей, репрезентативних за віком та статтю, що увійшли до групи порівняння. Усі діти основної групи були госпіталізовані до дитячого кишкового відділення КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР (головний лікар — Шинкаренко В.Л.), де проходили стаціонарне лікування, протягом перших двох діб від появи симптомів хвороби. Визначення антигенів ротавірусу у фекаліях проводили імунохроматографічним методом за допомогою тест-систем CITO TEST ROTA. Окрім загальноклінічного обстеження, всім дітям основної групи тричі в динаміці хвороби (на 2-гу — 3-тю, 5-ту, 10-ту добу) та дітям групи порівняння одноразово проводили визначення концентрації основних метаболітів кишкової мікрофлори — КЖК (оцтової, пропіонової та масляної). Концентрації КЖК у фекаліях визначали методом рідинної хроматографії з використанням високоефективної рідинної хроматографічної системи із масспектрометричною детекцією (ВЕРХ-МС). Статистичну обробку даних здійснювали з використанням сформованої бази даних пацієнтів у програмі Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Нормальність розподілу визначалася з використанням W-критерію Шапіро — Уїлка. Через відхилення від нормального закону розподілення для аналізу даних застосовували непараметричні статистичні методи. Кількісні значення виражали у вигляді медіани (Me) та міжквартильного інтервалу (IQR: Q25–Q75). Вірогідність різниці показників у двох незалежних групах визначали за допомогою U-критерію Манна — Уїтні, у залежних групах — критерію Вілкоксона.
Результати та обговорення. Аналіз результатів дослідження показав значне пригнічення метаболічної активності кишкової мікрофлори в гострий період РВІ. Так, у перші дні хвороби спостерігалося вірогідне зниження загальної концентрації КЖК — 324,48 [251,63; 590,39] мкмоль/л порівняно з 978,60 [681,83; 1286,05] мкмоль/л у здорових дітей відповідного віку (р < 0,05) із незначним підвищенням їх рівня в розпал хвороби (на 5-ту добу) до 448,02 [218,54; 651,52] мкмоль/л (р < 0,05 відносно групи порівняння). Лише в період реконвалесценції загальний пул КЖК вірогідно збільшувався майже у 2 та 1,5 раза відносно 2-ї та 5-ї доби хвороби до 619,82 [344,60; 769,93] мкмоль/л (р < 0,05), проте не досягаючи рівня здорових дітей (р < 0,05 відносно групи порівняння). Аналіз концентрації окремих КЖК показав статистично значуще зниження рівня кожної з них порівняно зі здоровими дітьми. Так, концентрація оцтової кислоти, яка є основним метаболітом кишкової мікрофлори, становлячи 83,38 % від кількості всіх КЖК у здорових дітей раннього віку, у гострий період РВІ знижувалася більше ніж удвічі — до 315,34 [233,59; 574,37] мкмоль/л та 396,02 [209,18; 611,68] мкмоль/л на 3-тю та 5-ту добу хвороби відповідно відносно рівня здорових дітей — 861,17 [606,26; 993,61] мкмоль/л (р < 0,05), підвищуючись у 1,8 раза на 10-ту добу РВІ — до 569,36 [308,14; 749,00] мкмоль/л, проте не досягаючи показників здорових дітей (р < 0,05). Істотніша зміна показників у дітей із РВІ спостерігалася в концентрації пропіонової кислоти, що була нижчою в 7,4 та 10 разів, ніж у дітей групи порівняння, становлячи 13,16 [2,55; 51,18] мкмоль/л та 9,46 [3,39; 53,98] мкмоль/л проти 97,49 [74,73; 183,85] мкмоль/л відповідно на 2-гу та 5-ту добу РВІ (р < 0,01). У реконвалесцентний період рівень пропіонової кислоти вірогідно підвищувався до 33,02 [12,25; 79,96] мкмоль/л (р < 0,01 за критерієм Вілкоксона), залишаючись, однак, майже втричі нижчим за показник здорових дітей (р < 0,01). Необхідно зауважити, що серед всіх метаболітів кишкової сахаролітичної мікрофлори найістотніше знижувалася концентрація масляної кислоти у фекаліях, рівні якої протягом перших п’яти діб РВІ були мінімальними, дорівнюючи 0 [0; 0,58] та 0 [0; 1,87] мкмоль/л, а в 71,8 % дітей групи спостереження взагалі не визначалися. Звертало на себе увагу те, що навіть на 10-й день хвороби концентрація даного метаболіту залишалася дуже низькою — 0,25 [0; 2,58] мкмоль/л проти 32,99 [14,43; 53,21] мкмоль/л у здорових дітей (р < 0,01).
Висновки. При ротавірусній інфекції в дітей раннього віку з перших діб хвороби спостерігається порушення мікробіоценозу кишечника, що виражає істотне зниження метаболічної активності кишкової мікрофлори у вигляді виснаження загального пулу КЖК та концентрацій кожної з них окремо. Зазначені порушення мають найбільшу вираженість протягом перших п’яти діб РВІ, проте без повної нормалізації показників у періоді реконвалесценції.