Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Місце амброксолу в лікуванні пацієнтів із COVID-19
Авторы: Дуда О.К., Вега А.Р., Манжелєєва І.В., Коцюбайло Л.П., Бойко В.О., Печінка А.М.
Національний університет здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Відомо, що прогноз захворювання в пацієнтів із тяжким перебігом значно гірший, ніж у пацієнтів із легким/середньотяжким. Одноцентрове ретроспективне дослідження Янга та його колег показали, що у тяжкохворих пацієнтів із COVID-19 високий рівень смертності — показник смертності за 28 днів становить 61,5 %. Отже, контроль прогресування захворювання у тяжкохворих пацієнтів із COVID-19 є найважливішою метою лікування нової коронавірусної хвороби. Останні результати розтину пацієнтів із COVID-19 виявили значну кількість в’язких виділень у дихальних шляхах. Тому ефективне та раннє видалення слизу з респіраторного тракту має важливе значення для прогнозу перебігу COVID-19 та зниження смертності. На сьогодні немає доступних досліджень, які б конкретно описували та аналізували характеристики мокротиння та ефекти різних методів відведення мокротиння на прогноз пацієнтів із COVID-19.
Мета дослідження: визначити місце амброксолу в лікуванні пацієнтів із COVID-19.
Матеріали та методи. В одноцентровому ретроспективному дослідженні проаналізовано клініко-лабораторні дані 37 пацієнтів, які були госпіталізовані в КНП «КМКЛ № 4» із діагнозом COVID-19 у тяжкому стані. Тяжкий ступінь COVID-19 у дорослих визначався за наявності будь-якого з таких критеріїв: задишка та частота дихання ≥ 30 вдихів/хвилину; насиченість киснем ≤ 93 % у стані спокою; парціальний тиск кисню в артеріальній крові (PaO2); концентрація кисню (FiO2) ≤ 300 мм рт.ст.; або візуалізація легень, що показує > 50 % значного прогресування легеневих уражень протягом 24–48 годин. Клінічно критичний ступінь хвороби в дорослих пацієнтів визначав будь-який із таких критеріїв: наявність дихальної недостатності, що вимагає штучної вентиляції легень; шок або відмова органа, що вимагає спостереження та лікування у відділенні інтенсивної терапії. Діагноз був підтверджений методом полімеразної ланцюгової реакції з оберненою транскрипцією в режимі реального часу. Усі пацієнти з тяжким перебігом захворювання були розподілені на 2 групи залежно від того, чи мало місце прогресування захворювання від тяжкого до критичного. Були зібрані дані про вік, стать, супутні захворювання, скарги, лабораторні показники (кількість лейкоцитів, кількість нейтрофілів та лімфоцитів), перебіг захворювання, лікування (киснева терапія, противірусні засоби, антибіотики, зволоження дихальних шляхів, вживання відхаркувальних препаратів, небулайзерна терапія, відходження мокроти та дренування) і в’язкість мокроти для кожного пацієнта на 5-й і 10-й день лікування. Різницю між тяжкими випадками (група із 1 — 14 пацієнтів) та тяжкими з прогресуванням до критичних випадків (група 2 — 23 пацієнти) досліджували за допомогою критерію t Стьюдента для параметричних змінних та критерію χ2 або точного тесту Фішера для категоріальних змінних. Статистична обробка даних проводилася за допомогою пакета програм Statistica 6.0.
Результати. Серед 37 учасників дослідження кількість чоловіків становила 21 (56,8 %) і жінок — 16 (44,2 %). Після статистичного аналізу виявлено, що порівняно з 1-ю групою пацієнти з групи 2 були старшими (P = 0,024), мали більше нейтрофілів (P = 0,019) та виражену лімфопенію (P = 0,035) через 7 днів рутинного лікування. Ці пацієнти мали і більш високий відсоток липкої мокроти 3-го ступеня (Р = 0,026). Відсоток пацієнтів у групі 2, які отримували раннє внутрішньовенне введення амброксолу ≥ 270 мг на добу та дренаж у положенні лежачи, був нижчим, ніж у групі з тяжким захворюванням (P = 0,043, P = 0,037).
Висновки. Смертність критично хворих пацієнтів із COVID-19 є високою. Вплив на характер мокротиння може бути одним із ранніх запобіжних ознак розвитку критичного захворювання. Раннє застосування високих доз амброксолу та прон-позиції в пацієнтів із COVID-19 може допомогти уникнути прогресування хвороби від тяжкої до критичної та покращити прогноз пацієнтів. Отримані результати є попередніми і потребують подальшого вивчення.