Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Клініко-імунологічні особливості перебігу туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні антиретровірусної терапії з урахуванням носійства алелі 299Gly гена TLR4
Авторы: Коваль Т.І., Марченко О.Г., Сизова Л.М., Полторапавлов В.А., Руденко С.С., Лимаренко Н.П., Прийменко Н.О.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. ВІЛ-інфекція є серйозною проблемою сучасної інфектології. Так, за останніми даними UNAIDS, у світі близько 38 млн осіб мають ВІЛ-інфекцію. Антиретровірусна терапія (АРТ) сприяє суттєвому сповільненню темпів поширення захворювання та зниженню смертності ВІЛ-інфікованих осіб, однак відомо, що її призначення не завжди дозволяє стримати прогресування хвороби та появу тяжких СНІД-асоційованих опортуністичних інфекцій, зокрема туберкульозу (ТБ), що є причиною у понад 50 % випадків смерті від СНІДу в Україні. Установлено, що носійство певних алелей генів Toll-like-рецепторів (TLR) пов’язано з підвищеною сприйнятливістю до інфекційних захворювань, зокрема ТБ. Особливий інтерес у розумінні імунопатогенезу розвитку ТБ у ВІЛ-інфікованих становить ген TLR4.
Мета дослідження: оцінити особливості перебігу туберкульозу на фоні АРТ з урахуванням рівнів CD4-лімфоцитів і носійства алелі 299Gly гена TLR4.
Матеріали та методи. Обстежені ВІЛ-інфіковані пацієнти (n = 181), які перебували на диспансерному обліку й отримували АРТ на базі КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради» за період спостереження з 2003 по 2017 р. Серед них чоловіків було 127 (70,2 %), середній вік пацієнтів становив 34,71 ± 0,55 року. Середня тривалість спостереження — 3,42 ± 0,15 року. Діагноз ВІЛ-інфекції встановлювали згідно з міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду. Діагноз ТБ встановлювався на основі даних клінічного обстеження та даних додаткових методів дослідження згідно з існуючими протоколами обстеження. Згідно з виявленими генотипами генів TLR4, хворі були розподілені на 2 групи: I — із носійством алелі 299Gly гена TLR4 (27 осіб: чоловіків — 21, жінок — 6; середній вік — 31,33 ± 1,17 року); IІ — із генотипом гена TLR4 (Asp299Asp) (154 особи: чоловіків — 106, жінок — 48; середній вік — 35,31 ± 0,56 року).
Результати та обговорення. Спостереження в динаміці на фоні АРТ показало, що протягом цього періоду в групі ВІЛ-інфікованих із носійством алелі 299Gly гена TLR4 ТБ реєструвався у 2,6 раза частіше (33,3 проти 13,0 %, p = 0,008) порівняно з носіями генотипу Asp299Asp, зокрема у 2,4 раза — його легенева форма (29,6 проти 12,3 %, p = 0,020). При розрахунку показника OR встановлено, що за наявності алелі 299Gly гена TLR4 ризик розвитку ТБ на фоні АРТ у ВІЛ-інфікованих підвищується в 3,4 раза (OR = 6,29 [95% CI 1,33–8,47], р = 0,008). У пацієнтів І групи на фоні АРТ туберкульоз діагностували при вищих рівнях СD4-лімфоцитів. Так, при рівні СD4-лімфоцитів ≥ 350 кл/мкл ТБ реєстрували в 3,2 раза частіше (14,8 проти 4,6 %, р = 0,064) порівняно з ІІ групою. Аналіз функції виживання за методом Каплана — Мейєра дозволив установити, що період часу від моменту ініціації АРТ до моменту розвитку/реактивації ТБ при рівні CD4-лімфоцитів ≥ 350 кл/мкл вірогідно скорочується в пацієнтів із носійством алелі 299Gly гена TLR4 (Log-rank test = 9,98, p = 0,002).
Висновки. Установлено, що особи з носійством алелі 299 Gly гена TLR-4 мають підвищений ризик розвитку ТБ, зокрема його легеневих форм, причому маніфестація в даної категорії пацієнтів відбувалась при вищих рівнях СD4-лімфоцитів. Носійство алелі 299Gly гена TLR4 є прогностично несприятливою ознакою щодо швидкості розвитку/реактивації ТБ у ВІЛ-інфікованих хворих, які отримують АРТ.