Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Особливості популяції ВІЛ-1 субтипу А, що циркулює в Україні в умовах активної міграції населення
Авторы: Люльчук М.Г.(1, 2), Щербінська А.М.(1), Кирпичова В.В.(1)
(1) — ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Для вірусу імунодефіциту людини, що спричинив епідемію ВІЛ/СНІДу у світі та Україні, притаманним є високий рівень генетичного різноманіття, молекулярно-генетичне вивчення якого дозволило розподілити варіанти ВІЛ на чотири групи (клади): М, N, O, Р. Найбільш епідемічно актуальною є група М, до якої входять субтипи вірусу А-Н, які відрізняються реплікативною активністю, частотою формування мутацій резистентності до антиретровірусних препаратів, швидкістю прогресії СНІДу. Нагляд за субтиповою структурою популяції ВІЛ в Україні розпочато в 90-х роках минулого століття і продовжується до сьогодні як одна з низок нагляду за епідемічним процесом, оскільки епідемія ВІЛ/СНІДу продовжується в Україні вже понад 30 років. За оперативною інформацією ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», у 2020 р. в Україні виявлено 15 659 нових випадків ВІЛ-інфекції, 4131 випадок СНІДу, 2112 пацієнтів померли від хвороб, обумовлених СНІДом, усього на обліку в закладах охорони здоров’я перебуває 144 089 хворих на ВІЛ-інфекцію, серед них у 47 778 діагностовано СНІД. У роки державної незалежності України характер, склад та спрямованість внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків зазнали суттєвих змін і значно активізувалися у зв’язку з демократизацією суспільного життя, спрощеністю виїзду за кордон та зміною місця проживання. Проте вагомо міграційна активність в Україні зросла з 2014 року на тлі економічної кризи, анексії Кримського півострова, початку військового конфлікту на сході країни.
Мета: вивчити особливості популяції ВІЛ-1 субтипу А, що циркулює в Україні в умовах активної міграції населення.
Матеріали та методи. Дослідження проводили з використанням зареєстрованої в Україні тест-системи ViroSeqTM Genotyping System v.2.1 (фірма Abbott, США) згідно з інструкцією виробника. Методом секвенування визначали послідовність нуклеотидів гена pol ВІЛ-1 у ділянках, які кодують протеазу (кодони 1–99) та обернену транскриптазу (кодони 1–335). Проведено філогеографічний аналіз 448 генетичних послідовностей ВІЛ-1, отриманих від пацієнтів із 24 українських регіональних центрів СНІДу. В аналізі використовувалися всі наявні високоякісні ( < 5 % неоднозначних нуклеотидів) зразки підтипу A (n = 427). Послідовності вирівнювалися із застосуванням програмного забезпечення MEGA 7.0.
Результати. Дослідження проводили в рамках наукового співробітництва між ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», ДУ «Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України» та Оксфордським університетом (Великобританія). З метою вивчення особливостей популяції ВІЛ-1 субтипу А, що циркулює в Україні в умовах активної міграції населення, нами проведено філогеографічний аналіз послідовностей гена pol субтипу А ВІЛ-1, отриманих при обстеженні 427 ВІЛ-інфікованих пацієнтів із вірусологічною неефективністю АРТ, які перебували на АРТ у регіональних центрах профілактики і боротьби зі СНІДом України. Для філогеографічного аналізу послідовності розподілили на 7 географічних зон, так званих географічних локацій: центр, схід (з урахуванням Донецької і Луганської областей, що беруть участь у військовому конфлікті), захід, південь, АР Крим, міста Київ та Одеса. Отримані результати показали, що відбувається перерозподіл вірусних ліній із регіонів, зайнятих війною, до решти території України: більшість нами проаналізованих послідовностей ВІЛ, відібраних в Україні протягом 2012–2015 років, мали походження, прямо чи опосередковано, з Донецька та Луганська. Схід був головним експортером вірусних ліній (92 % міграційних подій у наборі даних). Найбільш інтенсивний рух вірусних ліній спостерігався від східного до центрального і південного регіонів, у напрямку місць із значною часткою осіб, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН), зокрема, до міст Одеси та Києва. У Криму та локації «захід», навпаки, міграційних подій спостерігалося дуже мало (< 1 % у кожному).
Висновки. На основі філогеографічного аналізу нуклеотидних послідовностей гена pol ВІЛ-1 підтипу A відстежено напрямки руху вірусних ліній резистентних штамів ВІЛ у межах України. Установлено, що міграція населення внаслідок збройного конфлікту на сході України призвела до географічного перерозподілу популяції ВІЛ зі сходу (Донецька і Луганська області) до інших регіонів країни. Виявлено, що більш інтенсивний рух вірусних ліній здійснюється в напрямку місць із значною часткою осіб, які вживають ін’єкційні наркотики та практикують ризиковану сексуальну поведінку.