Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021

Актуальність. Гельмінтози залишаються актуальними і на сьогодні. Актуальність цих захворювань обумовлюється і тим, що останнім часом спостерігаються різноманітні кліматичні катаклізми, внаслідок чого погіршуються екологічні умови. Актуальність обумовлена і зростанням міграції населення в різні країни, в яких спостерігається висока захворюваність на деякі гельмінтози і з яких відбувається завезення їх в Україну.

Метою нашого дослідження було проведення аналізу захворюваності на аскаридоз, ентеробіоз в Україні за останні роки.

Матеріали та методи: були проаналізовані звіти з регіонів.

Результати та обговорення. Аскаридоз є найбільш поширеним захворюванням у всіх регіонах України — у структурі ураженості гельмінтами займає понад 40 %. За 2015–2019 рр. рівень захворюваності коливався від 97,98 (2016 р.) до 74,31 на 100 тис. населення (2019 р.). Захворювання переважно реєструвалось серед дітей 0–17 років, показники захворюваності яких були майже в 4 рази вищими за середні показники в Україні. У 2019 р. в Україні було виявлено 31 373 випадки аскаридозу. Діти до 17 років становили 60 % від усіх виявлених хворих. Ендемічними регіонами є Західна та Центральна Україна, захворюваність в них становить 84 % від загальної кількості зареєстрованих випадків. В Івано-Франківській обл. кількість зареєстрованих випадків перевищує середні в країні у 5,1 раза, у Тернопільській обл. — у 3,7 раза, у Закарпатській, Вінницькій обл. — у 3 рази, у Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій обл. — у 2 рази, у Київській, Житомирській, Волинській обл. — в 1,3 раза. За результатами 2019 року зареєстровано зменшення кількості хворих на аскаридоз дітей 0–17 років — 284,3 проти 323,2 вип. на 100 тис. у минулому році. Найвища інтенсивність епідпроцесу серед дітей спостерігалась в Івано-Франківській обл., де інтенсивний показник сягав 238,0 вип. на 100 тис., у Тернопільській обл. — 225,25 вип. на 100 тис., у Закарпатській обл. — 792,6, у Чернівецькій обл. — 129,37, у Вінницькій обл. — 128,51, у Львівській обл. — 123,09, у Рівненській обл. — 116,51, у Хмельницькій обл. — 101,87, у Київській обл. — 68,8, у Житомирській обл. — 63,38. У 2019 році серед дитячого населення відмічається зменшення показників захворюваності на аскаридоз у всіх вікових групах, за виключенням дітей віком до 1 року, в яких зафіксовано зростання ураженості на 20 %, зазвичай за рахунок Вінницької та Львівської обл., де зареєстровано зростання захворюваності у вказаній віковій групі відповідно на 47 та 8 %. Населення у сільській місцевості хворіє на аскаридоз в 1,6 раза частіше за жителів міст. Інтенсивні вогнища аскаридозу серед сільського населення зареєстровані в Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Чернівецькій і Тернопільській обл., де показники захворюваності перевищують середні в країні в 1,6–3,9 раза. Захворюваність на аскаридоз міського населення перебільшувала середній показник в 12 областях: у Тернопільській — у 6,8 раза, в Івано-Франківській — у 5,8 раза, у Вінницькій — у 4,2 раза, у Закарпатській — у 4,0 раза, у Рівненській — у 3,3 раза, у Хмельницькій — у 2,9 раза, у Чернівецькій — у 2,7 раза, у Львівській — у 2,5 раза, у Київській — в 1,8 раза, у Житомирській — в 1,5 раза, у Волинській — в 1,3 раза, у Чернігівській — в 1,1 раза. Серед дитячого населення із міст також захворюваність на аскаридоз перевищує середні показники у цих же регіонах — від 1,2 раза у Житомирській обл. до 7,3 раза у Тернопільській. Рівень захворюваності на ентеробіоз за 2015–2019 роки має тенденцію до зниження, за цей час він зменшився в 1,8 раза, що обумовлено, ймовірно, щорічним зменшенням кількості проведених досліджень. Велика кількість випадків захворювань залишається невиявленою через недоліки існуючої системи обліку та реєстрації паразитарних хвороб. Захворювання реєструвались зазвичай серед дітей 0–17 років (92 %, 390,4 вип. на 100 тис.), показники захворюваності яких були майже в 5 разів вищими від середніх показників в Україні. У 2019 році рівень ураженості ентеробіозом знизився на 26 %. У регіонах показники дитячої інвазованості коливались у межах від 49,9 на 100 тис. (м. Київ) до 807,9 (Тернопільська область). Найвища інтенсивність епідпроцесу серед дітей спостерігалась у Тернопільській і Херсонській областях. Високі рівні захворюваності зареєстровано у Миколаївській (719,1 вип./100 тис.), Одеській (675,87/100 тис.), Запорізькій (645,52/100 тис.), Сумській (586,19/100 тис.), Житомирській (570,21/100 тис.), Полтавській (505,1/100 тис.) та Івано-Франківській (489,92/100 тис.) областях. Найвища захворюваність на ентеробіоз у 2019 р. спостерігалася серед дітей 5–9 років (593,45/100 тис.) та 1–4 років (439,87/100 тис.). У структурі хворих переважають школярі (43,9 %), діти дошкільних навчальних закладів (25,7 %), неорганізовані діти (24,2 %). Захворюваність дорослого населення становить 7,6 на 100 тис. (9,37 у 2018 р.). Найвищі рівні ураженості ентеробіозом сільських дітей спостерігались у Харківській (953,48/100 тис.), Миколаївській (944,88), Херсонській (911,53), Одеській (875,11), Сумській (789,96), Тернопільській (771,87), Запорізькій (756,49), Житомирській (731,67) та Вінницькій (644,3) областях.

Висновки. Велика кількість випадків захворювань паразитарної етіології залишається невиявленою через недоліки існуючої системи обліку та реєстрації паразитарних хвороб і через скорочення штатних паразитологів, тому слід відновлювати їх посади та готувати ці спеціальності починаючи із медичних університетів. З урахуванням різноманітної клінічної картини паразитарних захворювань лікарям на це слід звертати увагу при обстеженні хворих і переважно з числа дітей.