Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021

Актуальність. Кір — керована інфекція у більшості країн світу, що не втрачає своєї актуальності та залишається вагомою соціально-економічною проблемою. За даними СDС, щорічно у світі реєструється понад 30 млн випадків захворювання на кір. Як повідомляє ВООЗ, за період 2017–2019 рр. відбувся найбільший спалах кору в країнах Європи за останні 20 років, під час якого 45 % ураженого населення — особи працездатного віку. Труднощі діагностики та лікування «дитячої» інфекції у дорослих полягають у тому, що ускладнення можуть виникати у будь-якому періоді захворювання та в умовах відносного благополуччя, що вимагає поглибленого вивчення та індивідуального підходу.

Мета дослідження: вивчити особливості клініко-епідеміологічної картини захворюваності на кір у студентів факультету підготовки іноземних громадян (ФПІГ) Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) у період спалаху 2017–2019 рр.

Матеріали та методи. Проаналізовано 21 випадок кору у студентів ФПІГ ІФНМУ, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній інфекційній лікарні (ОКІЛ) м. Івано-Франківська з вересня 2018 р. по квітень 2019 р. Діагноз встановлювали на основі епідеміологічного анамнезу (контакт з хворим на кір), типових клінічних симптомів та серологічних досліджень (визначення специфічних IgM до вірусу кору).

Результати та обговорення. При аналізі 21 медичної карти студентів, хворих на кір, які перебували на стаціонарному лікуванні в ОКІЛ з вересня 2018 р. по квітень 2019 р., встановлено: в структурі захворюваності переважали чоловіки — 18 (85,7 %), жінок відповідно — 3 (14,3 %). Середній вік пацієнтів становив 20,3 ± 0,6 року. Серед захворілих на кір було 6 (28,6 %) невакцинованих осіб та 15 (71,4 %) осіб, імунізованих згідно з календарем. Пацієнти були громадянами наступних країн: Єгипет — 9 (42,8 %) студентів, Індія — 6 (28,6 %), Туреччина — 3 (14,3 %) та Польща — 3 (14,3). Переважали студенти спеціальності «лікувальна справа» — 19 (90,5 %) хворих. На контакт із хворим на кір за 10–14 днів до початку захворювання вказували 14 (66,6 %) госпіталізованих осіб. Кір тяжкого ступеня діагностовано в 1 хворого (4,8 %), середньої тяжкості — у 16 (76,2 %), легкого ступеня — у 4 (19 %). У 7 (33,3 %) пацієнтів кір мав ускладнений перебіг. Найчастішими ускладненнями захворювання були: з боку органів дихання — гострий необструктивний бронхіт — 5 (23,8 %) та вірусно-бактеріальна пневмонія — 2 (9,5 %); з боку травної системи — реактивний гепатит — 6 (28,6 %) та реактивний панкреатит — 4 (19 %). Преморбідний фон хворих із ускладненим перебігом не обтяжений. Середня тривалість перебування в стаціонарі пацієнтів із ускладненнями становила 10,6 ± 2,1 дня. У гемограмі хворих на кір на 2-гу — 3-тю добу захворювання відмічали лейкопенію до 3,2 × 109/л із паличкоядерним зсувом лейкоцитарної формули вліво від 12 до 57 %, підвищення ШОЕ, лімфопенію на початкових етапах захворювання з наступним лімфоцитозом, тромбоцитопенію та анемію легкого та середнього ступенів тяжкості. Цікавою клінічною особливістю кору у студентів неслов’янської національності було збереження плям Копліка на слизовій щік до 2–3-го дня від початку розвитку екзантеми, з яскравою її вираженістю. У пацієнтів з ускладненим перебігом захворювання відмічали поодинокі елементи висипу на обличчі, незначно виражену пастозність обличчя та рясні елементи висипу на шкірі передньої грудної стінки, живота та спини з розвитком позитивного симптому Пастіа на 4–5-й день висипу. Афтозний стоматит розвинувся у 12 (57,2 %) госпіталізованих. Лікувальний комплекс включав палатний режим, дієту, патогенетичну терапію (дезінтоксикаційна, протизапальна, інгібітори протеолізу, гепатопротектори, антигістамінні засоби, протикашльові, деконгестанти, вітамін А). На фоні призначеного лікування відмічали нормалізацію гематологічних показників даних пацієнтів та їх повне видужання.

Висновки. Отже, клінічний перебіг кору у студентів факультету підготовки іноземних громадян ІФНМУ в період спалаху з 2017 по 2019 рік має дещо атипову клінічну картину з розвитком ускладнень з боку органів дихальної та травної систем. Складність діагностики та лікування полягає у відсутності ранніх, типових прогностичних ознак як самого вірусного захворювання, так і розвитку ускладнень, та в малоефективності монотерапії. Високий відсоток захворілих серед імунізованих осіб свідчить, ймовірно, про низький титр протективних антитіл та ставить питання перед сучасними дослідниками про більш детальне вивчення тривалості та ефективності поствакцинального імунітету.