Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Криптоспоридії як збудники секреторних діарей
Авторы: Скрипник Л.М., Павленко О.В., Роганкова А.Л.
Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Серед кишкових інфекцій, що викликаються найпростішими, лідирує криптоспоридіоз — інфекція, що перебігає зазвичай у формі ентериту або гастроентериту, яка може супроводжуватися зневодненням. Криптоспоридіоз дуже поширений, відноситься до опортуністичних інфекцій, тому що становить значну загрозу для життя людей з імунодефіцитними станами, хворих на СНІД. Збудники криптоспоридіозу — кокцидії роду Cryptosporidium — облігатні паразити, які інфікують микроворсинки слизових оболонок шлунково-кишкового тракту тварин і людини. В організмі господаря утворюються два типи ооцист: товстостінні, що виділяються з фекаліями, і тонкостінні, що вивільняють спорозоїти в кишечнику, за рахунок чого відбувається автоінфекція. Ооцисти тривало зберігаються в навколишньому середовищі, виявляються у водопровідній і річковій воді, у стічних водах, на полях зрошення, в колодязях. Джерело інвазії для людини — різні ссавці (домашня худоба, гризуни). Механізм інфікування — фекально-оральний, при контакті з інфікованою людиною або твариною, а також з об’єктами навколишнього середовища (частіше з водою), харчовими продуктами, що контаміновані криптоспоридіями. Сприйнятливість людей невисока. До захворювання більше схильні діти до 2 років, а також особи з різними імунодефіцитними станами. Найбільш типова локалізація процесу — дистальні відділи тонкої кишки. При розмноженні паразита в кишечнику уражається велика кількість ентероцитів, що призводить до атрофії ворсинок, значної гиперсекреції води та електролітів, порушення їх реабсорбції і розвитку водянистої діареї. Порушується ферментативна діяльність кишечника. Виникають вторинні мальабсорбція і стеаторея. За відсутності імунодефіциту інкубаційний період триває близько 1 тижня, потім з’являються часті (10–20 разів на добу) рідкі, без домішок випорожнення, помірний біль в животі, нудота, блювання, підвищення температури тіла. Одужання настає через 1–2 тижні, але в ослаблених пацієнтів хвороба може тривати більше 3 тижнів і закінчитися фатально. Єдиної схеми лікування криптоспоридіозу немає. Пропонується синдромальна терапія на тлі динамічного спостереження і контролю за наявністю симптомів зневоднення. У тяжких випадках — госпіталізація в інфекційні стаціонари.
Клінічний випадок. Хвора А., 14 років, 22.05.2020 р. звернулась на кафедру інфекційних хвороб зі скаргами на рясні водянисті випорожнення без домішок крові та слизу, з дуже неприємним запахом, з частотою від 5 до 10 разів на добу протягом 10 днів. Діарея супроводжувалася болем у животі перед актом дефекації, нудотою вранці, двічі блюванням, періодичним підвищенням температури тіла до 37,5 °С, головним болем, відсутністю апетиту, втрата ваги становила 3 кг. З анамнезу встановлено, що сім’я мешкає в приватному секторі. Ніхто з членів сім’ї не хворів. Захворювання ні з чим не пов’язують. При огляді загальний стан середньої тяжкості. Млява. Шкірні покриви звичайного кольору, чисті. Тургор тканин знижений. Язик обкладений білим нальотом, сухий. Живіт м’який, помірно болючий при пальпації в околопупочній і в правій клубовій ділянках. Печінка у края реберної дуги. Одночасно з рутинними загальноклінічними і бактеріологічними методами діагностики було проведено дослідження калу на криптококоз, методом мікроскопії були виявлені ооцисти в фекаліях пацієнтки. При бактеріологічному дослідженні калу отримано негативний результат. Результат обстеження на ВІЛ-інфекцію також негативний. Для диференціювання ооцист криптоспоридій від інших найпростіших, дріжджових грибків, а також схожих з ними за морфологією частинок, що містяться у фекаліях, застосували метод фарбування мазків карболфуксіном за Цілем — Нільсеном з наступною мікроскопією за допомогою імерсійної системи мікроскопа. У препаратах були знайдені ооцисти криптоспоридій в 20–40–60 полях зору. Протягом 3 днів в денному стаціонарі проводилася інфузійна терапія з введенням глюкозо-сольових розчинів, були призначені ентеросорбенти, пробіотики, ферментативні препарати. На тлі проведеного лікування стан дівчинки значно покращився. Стул нормалізувався, нудота, біль в животі не турбували, покращився апетит, збільшилася маса тіла. При контрольній мікроскопії калу ооцисти криптоспоридій не виявлено.
Висновки. 1. Незважаючи на схильність до захворювання дітей до 2 років, а також осіб з імунодефіцитом, необхідно призначати обстеження на криптоспоридіоз для всіх пацієнтів із затяжним перебігом ентериту. 2. Імунокомпетентним пацієнтам антибіотики та антипротозойні препарати можна не призначати. 3. У групі пацієнтів без імунодефіциту криптоспоридіоз протікає як ГКІ з високою концентрацією криптоспоридій в фекаліях, що дозволяє ефективно використовувати мікроскопічне дослідження калу для діагностики. 4. Метод фарбування мазків карболфуксіном за Цілем — Нільсеном з наступною мікроскопією за допомогою імерсійної системи мікроскопа дозволяє диференціювати ооцисти криптоспоридій від інших найпростіших.