Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Лабораторні показники у тяжкохворих і померлих від нової коронавірусної інфекції
Авторы: Трихліб В.І.(1), Лисенко Т.І.(1), Єрошенко А.О.(1), Мартинчик О.С.(1), Бєляєва К.П.(1), Цюрак Н.Р.(1), Шевельова Т.І.(2), Попова С.С.(2), Самойлова С.М.(2), Чайка С.М.(2), Голубенко О.С.(2), Мороз А.В.(3)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Центральний госпіталь МВС, м. Київ, Україна
(3) — Центральна поліклініка МВС, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Відомо, що нова коронавірусна хвороба COVID-19 може мати безсимптомний, легкий та середньотяжкий перебіг, а у деяких хворих може розвинутись тяжка та вкрай тяжка форма COVID-19, за яких може виникнути пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром, септичний шок із розвитком летального наслідку. На даний час є багато публікацій стосовно клініко-лабораторних проявів різних форм коронавірусної хвороби COVID-19, але не завжди зрозуміло, на якій стадії хвороби вони були проведені.
Тому метою нашого дослідження було встановити динаміку змін у лабораторних показниках крові у COVID-19-позитивних хворих із тяжким перебігом, які одужали та померли.
Матеріали та методи. Проведений аналіз даних медичних карт стаціонарного хворого осіб, які лікувались у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з приводу нової коронавірусної хвороби COVID-19 у Центральному госпіталі МВС та НВМКЦ «ГВКГ». Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica.
Результати та обговорення. Приводимо результати попередніх досліджень. У перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі із збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в наступному померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, підвищена ШОЕ. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у хворих, які одужали, на 4–6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4–6-ту добу перебування у стаціонарі спостерігалось зниження кількості лімфоцитів з наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази (КФК) на початку госпіталізації з 7–9-ї доби значно зменшились до референтних значень; з часом перебування у стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази (ЛДГ); середнє значення протромбінового індексу (ПТІ) мало тенденцію до зниження з часом перебування, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4–6-ї доби спостерігається зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась з часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники ШОЕ (медіана близько 30–40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників КФК із суттєвим їх збільшенням; вже на початку госпіталізації ці хворі мали вищі показники ЛДГ порівняно з першою групою та переважали протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; у цих хворих по періодам спостереження були незначні коливання показників ПТІ, які найчастіше реєструвались у близько 80 % з подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації спостерігались і значні коливання мінімальних значень ПТІ до дуже низьких показників.
Висновки. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби, корекції лікування слід враховувати динаміку лабораторних показників, яка має свої особливості у тих, хто одужав, і у тих, хто помер.