Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021

Актуальність. Лайм-бореліоз — одне із найпопулярніших трансмісивних природно-вогнищевих захворювань, що невпинно зростає за останні два десятиліття, при цьому в Запорізькій області у 2020 році захворюваність становить 1,83 на 100 000 населення. При тривалій персистенції спірохета Borrelia burgdorferi індукує автоімунні та інші імунопатологічні процеси, що сприяє прогресуванню захворювання з розвитком затяжного перебігу та хронізації (Андрейчин М.А. та ін., 2019; Голубовська О.А. та ін., 2018; Малий В.П. та ін., 2018).

Мета дослідження: провести ретроспективний аналіз та визначити клінічні особливості перебігу Лайм-бореліозу у Запорізькій області за період 2015–2019 рр.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 62 медичних карт стаціонарних хворих, які проходили обстеження та лікування у КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня ЗОР» за період 2015–2019 рр. Критерієм виключення з дослідження був вік хворих молодше 18 років. Серед обстежених пацієнтів 38 (59,7 %) чоловіків й 24 (40,3 %) жінки. Вік хворих коливався від 18 до 79 років, середній вік становив 46,00 ± 2,17 року. Окрім традиційних лабораторних досліджень антитіла до Borrelia burgdorferi (IgM, IgG) виділяли у сироватці крові методом імуноферментного аналізу.

Результати та обговорення. Проаналізувавши клініко-епідеміологічні дані у хворих на Лайм-бореліоз протягом останніх 5 років, встановлено, що укус кліща був зареєстрований лише у 80,6 % пацієнтів, найбільша кількість хворих (56,5 %) була госпіталізована у літній період, значно рідше — у весняний та осінній періоди (відповідно 25,8 і 16,1 %). Враховуючи вираженість ознак інтоксикації, у пацієнтів було діагностовано легкий перебіг захворювання у 9 випадках (14,5 %), середньотяжкий — у 53 (85,5%), тяжкий — не виявлено. Залежно від тривалості захворювання у більшості пацієнтів зареєстровано гострий перебіг — 56, також мали місце поодинокі випадки затяжного — 2 та хронічного — 4 перебігу. При аналізі клінічних даних виявлено, що у більшості пацієнтів з гострим перебігом Лайм-бореліозу форма перебігу захворювання була еритемною, значно рідше — шкірно-суглобовою й безеритемною, також зареєстровано 1 випадок з безеритемною формою з ураженням суглобів і нервової системи. Проаналізувавши еритемні форми захворювання, виявлено, що найчастішою локалізацією місцевих проявів (мігруючої еритеми) були нижні кінцівки, рідше — верхні кінцівки, спостерігались поодинокі випадки на передній поверхні грудної клітки й передній стінці черевної порожнини, молочної залози, ділянці попереку, калитки, вуха. Аналізуючи діаметр мігруючої еритеми, зареєстровані розміри від 0,5 см із збільшенням в динаміці до 40 см, з наявністю свербіжу шкіри лише у 9 (18 %) пацієнтів. При оцінці результатів серологічного дослідження встановлено, що обстежено на наявність антитіл (IgM, IgG) до збудника захворювання лише 54 (87,1 %) пацієнти з 62 хворих, при цьому 8 необстежених осіб мали клінічно гострий перебіг захворювання. Аналізуючи результати пацієнтів з гострим перебігом Лайм-бореліозу серед обстежених 48 осіб, встановлено, що у 6 (12,5 %) специфічні антитіла не були виявлені, тобто пацієнти мали негативний результат, а відповідно рівень антитіл був позитивним лише у 48 (87,5 %). Так, пацієнти з гострим перебігом Лайм-бореліозу найчастіше (у 39,58 %) мали позитивні антитіла IgM та IgG до Borrelia burgdorferi, рідше (у 35,42 %) захворювання перебігало на тлі наявності антитіла IgM й відповідно негативних антитіл IgG до Borrelia burgdorferi. Відповідно у 14 (25 %) хворих з гострим перебігом Лайм-бореліозу діагноз був виставлений клініко-епідеміологічно. Проте всі пацієнти як із затяжним, так і з хронічним перебігом захворювання мали позитивні результати (50 %) антитіл IgM або IgG до Borrelia burgdorferi.

Висновки. Лайм-бореліоз є одним із найпопулярніших трансмісивних природно-вогнищевих захворювань, збудником якого є спірохета Borrelia burgdorferi й переносником іксодові кліщі. Виявлено, що у 53 (85,5 %) пацієнтів мав місце середньотяжкий перебіг захворювання, залежно від тривалості захворювання у 56 (90,3 %) пацієнтів зареєстровано гострий перебіг з переважанням еритемних форм 50 (89,28 %) з найчастішою (52 %) локалізацією на нижніх кінцівках, з наявністю антитіл (IgM, IgG) до збудника захворювання лише у 87,5 % хворих серед обстежених 87,1 % осіб.