Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Клінічний перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на COVID-19
Авторы: Чабан Т.В.(1), Солтик С.М.(1), Попадюк А.В.(2), Блохіна А.С.(2)
1 — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
2 — КНП «Чорноморська лікарня» ЧМР Одеської області, м. Чорноморськ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Коронавірусна інфекція (COVID-19) сьогодні розцінюється як системне захворювання, яке перебігає перш за все з порушенням функції імунної системи, ураженням легень, серця, нирок, кишечника. Слід зазначити, що, за даними різних авторів, частота ураження печінки у хворих на COVID-19 коливається від 14 до 53 %, а при тяжкому перебігу досягає 78–83 %. У низці досліджень висунуто припущення, що пацієнти з хронічними захворюваннями печінки більш сприйнятливі до ураження печінки SARS-CoV-2. Однак відомості щодо наявності прямого впливу хронічного захворювання печінки на тяжкість перебігу COVID-19 і навпаки є вкрай обмеженими. Метаболічні порушення та їх невід’ємна складова неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) діагностуються у 20–40 % населення країн Європи. Приблизно у 50 % хворих відзначається подальше прогресування патологічного процесу з можливим виникненням цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, що значною мірою обумовлює прогноз у цієї категорії хворих. Клінічний тягар НАЖХП не обмежується захворюваністю і смертністю, пов’язаною лише з патологією печінки, а є предиктором розвитку серцево-судинних захворювань, вдвічі підвищує ризик хронічного захворювання нирок. Під нашим спостереженням знаходились 169 хворих з тяжким перебігом коронавірусної інфекції COVID-19. У 133 (78,7 %) хворих діагностували також й НАЖХП. Наявність COVID-19 підтверджували за допомогою методу ПЛР — у всіх хворих виявлений SARS-CoV-2. За даними комп’ютерної томографії відзначали двобічну полісегментарну пневмонію, поширеність патологічного процесу становила 25–75 % об’єму легенів. Вік хворих на COVID-19 з НАЖХП був від 19 до 73 років, у середньому становив 53,1 ± 3,6 року. Серед обстежених були 62 (46,6 %) чоловіки і 71 (53,7 %) жінка. Слід відмітити, що лише 49 (36,8 %) хворих знаходилися під спостереженням лікарів сімейної медицини, гастроентерологів, інфекціоністів і періодично отримували лікування з приводу НАЖХП. За результатами оцінки індексу маси тіла (ІМТ) діагностовано ожиріння І ступеня (ІМТ 30–34,9 кг/м2) у 58 (43,6 %) хворих, ІІ ступеня (ІМТ 35–39,9 кг/м2) — у 34 (25,6 %) хворих, ІІІ ступеня (ІМТ понад 40 кг/м2) — у 18 (13,5 %) хворих. Звертає на себе увагу те, що у 23 (17,3 %) хворих надлишкової маси тіла не було. З метою контролю стану ліпідного обміну крові визначали рівень загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, ліпопротеїдів високої щільності. Для оцінки маркерів ураження і функціонального стану печінки вивчали активність АлАТ, АсАТ, ГГТП, рівень загального білірубіну та його фракцій, рівень загального білка та його фракцій, показник тимолової проби. Оцінку ступеня фіброзу печінки проводили за NAFLD fibrosis score, враховуючи ІМТ, активність АлАТ, АсАТ, кількість тромбоцитів, рівень альбуміну, наявність гіперглікемії натще. Ступінь фіброзу розцінювали як F0–F1 у 69 (51,9 %) хворих, F2 — у 52 (39,1 %) хворих, F3–F4 — у 12 (9,0 %) хворих. Тобто у 91 % хворих ознаки фіброзу не виявлено або встановлено слабкий чи помірний фіброз. Слід зазначити, що у хворих з COVID-19 і НАЖХП триваліше спостерігали прояви інтоксикації (висока гарячка, виражена загальна слабкість, нудота, відсутність апетиту). Також такі хворі частіше і більш тривалий період потребували кисневої підтримки порівняно з хворими без НАЖХП. Усім обстеженим хворим на COVID-19 призначали терапію відповідно до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 762 від 2 квітня 2020 р. зі змінами. Хворим із НАЖХП додатково призначали гепатопротектори. Незважаючи на проведене лікування, 7 (5,3 %) випадків закінчилися летально. При морфологічному дослідженні мікропрепаратів печінки відзначали нерівномірне кровонаповнення, гідроскопічну, дрібно- або крупнокрапельну жирову дистрофію різного ступеня, коагуляційний некроз і зморщування гепатоцитів, дискомплектацію печінкових балок. Таким чином, НАЖХП у хворих на COVID-19 є несприятливим фактором, що значно ускладнює перебіг хвороби. Пацієнти з хронічними захворюваннями печінки, у тому числі й НАЖХП, потребують пильної уваги лікарів, особливо в період епідемії. Слід відмітити, що на фоні можливого загострення захворювання збільшується не лише ризик зараження коронавірусною інфекцією COVID-19, але й вірогідність більш тяжкого її перебігу.