Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №1, 2021
Вернуться к номеру
Клінічний випадок тропічної малярії в Одеській області
Авторы: Чабан Т.В.(1), Чубач М.І.(1), Тюпа В.В.(1), Кузьміна О.В.(1), Ніколаєва Г.П.(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — КНП Саф’янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області «Центральна районна лікарня», село Кам’янка Ізмаїльського району, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
За даними Центру громадського здоров’я, за 2020 рік в Україні зареєстровано 19 підтверджених випадків малярії, що становить 0,05 на 100 тис. населення. За аналогічний період 2019 року був зареєстрований 41 випадок захворювання на малярію, або 0,1 на 100 тис. населення. Тому можна припустити, що захворюваність на малярію за 2020 рік вища, ніж реєструється за офіційними даними. Незважаючи на карантинні обмеження, які діють в 2020–2021 роках, повністю не припиняється трудова та туристична міграція населення. Тому практикуючим лікарям важливо не втрачати настороженості щодо можливих випадків завезених інфекцій та не нехтувати збором епідемічного анамнезу. Щорічно в Україні реєструють випадки захворювань на малярію з пізнім зверненням за медичною допомогою. У зв’язку з цим у хворих часто розвиваються тяжкий перебіг хвороби та різноманітні ускладнення, які можуть призводити до летального наслідку. Наводимо випадок тяжкого перебігу тропічної малярії, ускладненої легеневим гемосидерозом, гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) та набряком-набуханням головного мозку.
Хворий М., 42 роки, захворів гостро у вересні 2020 р.: щоденне підвищення температури до 38,5 °С, головний біль, озноб, ломота в тілі. До лікаря не звертався, самостійно лікувався жарознижувальними препаратами. Анамнез хвороби встановити детально не вдалося. Хворий знайдений без свідомості родичами у власному помешканні, доставлений каретою швидкої допомоги до лікарні. Об’єктивно: стан дуже тяжкий, хворий без свідомості, шкірні покриви бліді, гарячі, температура тіла 40,1 °С. Серцева діяльність ослаблена, тахіаритмія, тони серця приглушені, пульс ниткоподібний. Артеріальний тиск (АТ) 80/40 мм рт.ст. Над легенями дихання ослаблене, дрібнокаліберні, незвучні хрипи. SрO2 — 89 %. Живіт м’який, печінка +2,5 см, щільної консистенції, край закруглений, селезінка +1,5 см. Встановлено попередній діагноз «гостра респіраторна вірусна інфекція, підозра на COVID-19. Двобічна полісегментарна пневмонія. Інфекційно-токсичний шок 2–3-го ступеня». Хворого було госпіталізовано до реанімаційного відділення. Призначено інфузію дофаміну, гідрокортизон, реосорбілакт, розчин Рінгера, цефтазидим, інгаляцію зволоженого кисню через лицеву маску, швидкість потоку 15 літрів. Через 2 години після госпіталізації стан хворого погіршився: критично знизилась температура тіла, АТ знизився до 40/0 мм рт.ст., дихання патологічне за типом Чейна — Стокса. Незважаючи на реанімаційні заходи, хворий помер. Полімеразна ланцюгова реакція РНК COVID-19 — негативна. Імуноферментний аналіз: імуноглобуліни до білків COVID-19 не виявлені. У загальному аналізі крові: лейкоцити — 19,3 × 109/л, гранулоцити — 90 %, еритроцити — 2,9 × 1012/л, гемоглобін — 86 г/л, гематокрит — 25,7 %, тромбоцити — 116 × 109/л. У мазку крові виявлені плазмодії Pl.falciparum (++++). Після уточнення епідемічного анамнезу та анамнезу хвороби встановлено, що пацієнт два тижні тому повернувся літаком з Нігерії, де судно, на якому він перебував, протягом тижня знаходилося в порту Лагос. З телефонної переписки хворого встановлено, що хвороба почалась гостро, 07.09.2020 р., з підвищення температури тіла та ознобу. За медичною допомогою не звертався. Патологоанатомічний діагноз «малярія, викликана Pl.falciparum. Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання з ураженням головного мозку та легень (дифузний гемосидероз), прояви ГРДС. Вогнищеві некрози коркового шару наднирників. Набряк-набухання головного мозку».
Даний випадок є прикладом гіпердіагностики коронавірусної інфекції COVID-19 в умовах пандемії. Відмічається низький рівень настороженості медичної спільноти щодо випадків інших хвороб, у тому числі й завезених інфекцій, який призводить до серйозних діагностичних помилок.