Журнал «Почки» Том 10, №1, 2021
Вернуться к номеру
Організація дієтичного харчування шляхом ентерального годування через зонд у дітей із хронічними захворюваннями нирок 2–5-ї стадії та на діалізі: рекомендації щодо клінічної практики від Робочої групи з питань дитячого нефрологічного харчування
Авторы: Lesley Rees, Vanessa Shaw, Leila Qizalbash, Caroline Anderson, An Desloovere, Laurence Greenbaum, Dieter Haffner, Christina Nelms, Michiel Oosterveld, Fabio Paglialonga, Nonnie Polderman, José Renken-Terhaerdt, Jetta Tuokkola, Bradley Warady, Johan Van de Walle, Rukshana Shroff & on behalf of the Pediatric Renal Nutrition Taskforce
Рубрики: Нефрология
Разделы: Официальная информация
Версия для печати
Pediatric Nephrology. 2021. Vol. 36. Р. 187-204
Рекомендації щодо клінічної практики
1. Коли слід починати ентеральне годування через зонд?
1.1. Ми рекомендуємо розпочати додаткове або ізольоване (виключне) ентеральне годування через зонд у дітей, які не можуть задовольнити свої харчові потреби перорально, щоб поліпшити свій харчовий статус. (клас B, сильна рекомендація)
1.2. Ми пропонуємо таке втручання негайно, як тільки зазначається зниження ваги за центильною шкалою. (клас B, сильна рекомендація)
2. Які оптимальні годувальні пристрої застосовуються для короткочасного та тривалого ентерального годування?
2.1. Зонд NG є найкращим варіантом для короткочасного ентерального годування і може розглядатися як варіант для переходу на довгострокове ентеральне годування. (не оцінено)
2.2. Гастростомічний пристрій краще підходить, ніж зонд NG, для тривалого ентерального годування. (не оцінено)
2.3. Використання пристрою для тривалого ентерального годування повинне визначатися у порозумінні між батьками/вихователями та медичною командою. (не оцінено)
3. Які підготовчі заходи слід провести перед встановленням гастростоми? Які методи використовуються для встановлення гастростомічних доступів?
3.1. Для кожного пацієнта перед встановленням гастростомічного доступу розглядається доцільність проведення таких досліджень: оцінка верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з контрастом, імпеданс стравоходу та рН-метрія. (клас D, слабка рекомендація)
3.2. Гастростомічні доступи можуть бути встановлені шляхом черезшкірної ендоскопічної гастростомії (ЧЕГ), черезшкірної рентгенологічної гастростомії (ЧРГ), відкритої хірургічної або черезшкірної лапароскопічної гастростомії (ЧЛГ). (не оцінено)
4. Які характеристики пацієнта визначають техніку введення гастростоми?
4.1. ЧЛГ або відкрита гастростомія є найкращою технікою для пацієнтів, які вже отримують перитонеальний діаліз (ПД). (клас С, сильна рекомендація)
4.2. Ми пропонуємо, коли це можливо, для дитини, яка, ймовірно, потребує ПД і ентерального годування зондом, введення гастростомічного зонда за допомогою ЧЕГ або ЧРГ перед встановленням ПД-катетера. (клас С, сильна рекомендація)
4.3. ЧЛГ або відкрита гастростомія є найкращими техніками для пацієнтів, які перенесли операції на черевній порожнині, та пацієнтів з тяжким кіфосколіозом, виразкою шлунка або варикозом. (клас С, слабка рекомендація)
5. Чи пов’язаний гастростомічний доступ з підвищеним ризиком розвитку перитоніту в довгостроковій перспективі?
5.1. Ми пропонуємо приділяти особливу увагу догляду за місцем виходу гастростоми та ПД-катетера для запобігання його інфікуванню та перехресній інфекції. (клас В, помірна рекомендація)
6. Чи можна встановлювати гастростомічний доступ одночасно з ПД-катетером?
6.1. Ми вважаємо, що гастростомічний доступ можна встановлювати одночасно з ПД-катетером, якщо гастростому встановлюють шляхом ЧЛГ або відкритої операції. (клас B, сильна рекомендація)
7. Які заходи слід вжити для запобігання пери- та післяопераційним ускладненням розміщення гастростомічної трубки у дитини на ПД?
7.1. Антибіотикопрофілактика, заснована на місцевій чутливості до антибіотиків, рекомендується всім дітям, яким встановлюють гастростому. (клас С, сильна рекомендація)
7.2. Ми рекомендуємо дітям, якім вже встановили ПД-катетер або яким встановлюють гастростому одночасно з ПД-катетером, отримувати антибіотико- та протигрибкову профілактику широкого спектра в періопераційному періоді встановлення гастростоми. (клас С, сильна рекомендація)
7.3. Ми радимо утримуватись від проведення ПД протягом 24 годин або довше після проведення гастростомії, якщо це клінічно безпечно. (не оцінено)
8. Коли і як слід починати встановлення ентерального зонда?
8.1. Ми пропонуємо початкове обережне введення водяного болюса (після обговорення з відповідальною особою) з подальшим поступовим введенням суміші протягом наступних 6 годин. (не оцінено)
9. Як слід подавати суміш за допомогою зонда для ентерального введення?
9.1. Годування за допомогою зонда може бути виключним або додатковим до перорального годування. Спосіб годування, норму та обсяг слід обговорювати з родиною. (не оцінено)
9.2. Щоб заохотити до продовження перорального прийому протягом дня, харчові суміші для зонда або їх частини можуть подаватися безперервною інфузією протягом ночі. (клас D, слабка рекомендація)
9.3. Постійне інфузійне годування може бути доречним у разі блювання. (не оцінено)
9.4. NG-зонди слід використовувати у домашніх умовах лише під пильним наглядом, оскільки існує значний, хоча і рідкісний ризик аспірації, що може призвести до летального наслідку. (клас Х)
10. Як слід керувати блюванням, якщо воно впливає на ріст, незважаючи на медикаментозну терапію та постійне годування через гастростому?
10.1. Ми пропонуємо оцінити наявність шлунково-стравохідного рефлюксу, якщо блювання продовжується на тлі годування через гастростому та впливає на ріст. Для виключення мальротації та визначення тяжкості шлунково-стравохідного рефлюксу необхідні контрастне дослідження верхнього відділу шлунково-кишкового тракту та рН-метрія. Може знадобитися проведення гастроєюностомії або фундоплікації Ніссена. (клас D, слабка рекомендація)
11. Коли дитина може переходити від зондового до перорального годування?
11.1. Якщо в дитини виникає інтерес до прийому їжі через рот, ми пропонуємо зменшити харчування через зонд пропорційно до перорального прийому за умови збереження адекватної швидкості росту. Мета полягає в тому, щоб дитина харчувалася через рот для досягнення цільового рівня живлення. (клас D, слабка рекомендація)
Переклад: проф. Д.Д. Іванов, к.м.н. М.Д. Іванова
Дозвіл на публікацію перекладу отримано 03.01.2021 від автора тексту.
Автори не перевіряли український переклад