Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Вікові клінічні та епідеміологічні особливості інфекції COVID-19 у дітей Чернівецької області
Авторы: Іванова Л.А., Гарас М.Н., Горбатюк І.Б., Романчук Л.І.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. На початку пандемії інфекції COVID-19 вважалося, що для дитячої популяції ураження новим коронавірусом SARS-CoV-2 є менш характерним, ніж для дорослих, у більшості інфікованих дітей легкий перебіг захворювання, у третині випадків інфекція може перебігати безсимптомно. Водночас сучасні дослідження засвідчують перебіг інфекції COVID-19 з розвитком критичного, загрозливого для життя стану у 6–10 % дітей, зокрема, тяжкий перебіг захворювання частіше спостерігається в немовлят та в дітей на тлі супутньої хронічної патології.
Метою дослідження було проаналізувати клінічні та епідеміологічні особливості інфекції COVID-19 у дітей у Чернівецькій області залежно від віку.
Матеріали та методи. Із дотриманням принципів біоетики проаналізовані 188 випадків інфекції COVID-19 у дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в інфекційних відділеннях КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» упродовж березня — жовтня 2020 року. Результати аналізували з використанням методів описової статистики.
Результати та обговорення. Установлено, що в майже двох третин дітей (63,3 %) джерелом інфікування були члени родини, лише 1,6 % дітей доведено інфікувалися під час масових розважальних заходів. Відсутність інфікування в організованих дитячих колективах у даній когорті пояснюється нетривалим періодом можливого відвідування через обмежувальні заходи карантину.
Дискретний аналіз причинних родинних контактів засвідчив переважну роль в епідеміологічному ланцюгу батьків (74,8 %) та інших членів родини (18,5 %) на тлі незначної ролі сибсів як першоджерела інфікування (6,7 %). Привертає також увагу значна частка невстановлених позародинних джерел інфекції, зокрема, найбільша частка — у підлітковому віці (44,2 %), що об’єктивно пов’язано з можливістю активних самостійних соціальних контактів представників цієї вікової групи. Водночас невстановленим залишилося джерело інфікування також у третини немовлят (32,4 % випадків серед дітей до 1 року).
У 64,9 % дітей спостерігалося ураження лише верхніх дихальних шляхів, ще в 11,2 % випадків клінічна картина була представлена у вигляді домінування явищ бронхіту, і майже кожен четвертий госпіталізований пацієнт (23,9 %) мав ускладнення у вигляді пневмонії. Слід зазначити, що з віком частка госпіталізованих дітей із пневмонією зростала, так, запалення легеневої тканини спостерігалося лише в 9,1 % немовлят та в більшості госпіталізованих підлітків (61,8 %). Невелика частка реєстрації пневмоній у немовлячому віці може пояснюватися не лише легшим перебігом, а й розширеними показаннями до госпіталізації хворих до 1 року, яка відбувається не лише за клінічно-епідеміологічними, а й віковими характеристиками.
Водночас при якісному дискретному аналізі дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу пневмонії, спричиненої новим коронавірусом SARS-CoV-2, найбільше випадків (46,7 %) все-таки знову спостерігали в підлітковій віковій когорті.
Висновки. Таким чином, в епідеміологічному відношенні початок пандемії інфекції COVID-19 у дітей Чернівецької області на тлі обмежувальних карантинних заходів щодо організованих дитячих колективів характеризувався переважанням внутрішньородинного інфікування та значною часткою нез’ясованих позародинних джерел інфікування. У клінічному аспекті зараз підлітковий вік можна розглядати як один із несприятливих предикторів ускладненого пневмонією перебігу інфекції COVID-19 у дітей.