Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Аналіз клінічних особливостей герпесвірусно-туберкульозної інфекції
Авторы: Панасюк О.Л., Борщов С.П., Трембачова Н.С., Токунова Т.Л., Мостова О.П.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. В Україні епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу (ТБ) залишається складною. Ураження нервової системи (НС) при ТБ може перебігати без залучення у процес легень. Клінічні форми ТБ-ураження НС у цілому вивчені добре. Проте існує можливість поєднання МБТ з іншими патогенами, найчастіше вірусами і бактеріями, рідше грибами. Такі асоціації вкрай несприятливі, тому що обтяжують перебіг хвороби і ускладнюють прогноз для життя. Крім того, дані асоціації здатні спотворювати класичну клінічну картину ТБ НС, що ускладнює своєчасну діагностику.
Матеріали та методи. В умовах ВІТ ІЕІХ було обстежено та проліковано 25 пацієнтів з різними клінічними формами ТБ. Із них 16 (9 чоловіків, 7 жінок, віком Ме = 41,7 року) хворих з ТБ-ураженням нервової системи у вигляді моноінфекції (МоТБ) і 9 (6 чоловіків, 3 жінки, віком Ме = 45,6 року) з поєднанням ТБ і герпесвірусної інфекції (ГВІ). Діагноз ТБ встановлювався на підставі клініки, даних інструментального (СКТ, МРТ), лабораторного обстеження, висновків фтизіатрів. МБТ у спинномозковій рідині (СМР) бактеріологічно була виявлена у 4 (16,0 %) пацієнтів, у 5 (20,0 %) — методом ПЛР. В інших випадках ТБ-етіологія визначалася за даними клінічного та інструментального обстеження, результатами тестової терапії.
Результати та обговорення. У 7 (43,75 %) пацієнтів з МоТБ нозологічною формою ураження нервової системи був арахноенцефаліт (АЕ), у 11 (68,75 %) — менінгоенцефаліт (МЕ). У пацієнтів з асоційованою герпесвірусно-туберкульозною інфекцією (ГВТБ) єдиною нозологічною формою був МЕ.
З 9 пацієнтів з ГВТБ-інфекцією у 6 (66,67 %) визначено поєднання Mycobacterium tuberculosis з HSV, у 2 (22,22 %) — CMV, у 1 (11,11 %) — HSV з Cryptococcus neoformans. Маркери реплікації HSV ДНК (5; 55,56 %), HSV IgG (2; 22,22 %) були виявлені в СМР, CMV IgM (22,22 %) — у крові.
За даними анамнезу було встановлено, що у пацієнтів з МоТБ у 7 (43,75 %) випадках захворювання розвивалося гостро, у 4 (25,0 %) — підгостро, у 5 (31,25 %) — хронічно. У пацієнтів з асоційованою інфекцією — гостро (100,0 %). Тривалість хвороби до госпіталізації у ВІТ у пацієнтів з МоТБ при хронічних формах досягала Ме = 1,9 року, при асоційованих — Ме = 45 днів (LQ = 26, UQ = 58 днів).
Основними первинними симптомами і синдромами МоТБ були тривала лихоманка (100,0 %), інтоксикаційний синдром (100,0 %), лімфаденопатія (100,0 %), сухий кашель (76,0 %), задишка (56,0 %). Потім з’явився стійкий головний біль (100,0 %), наростала вогнищева неврологічна симптоматика: бульбарні (56,0 %), рухові порушення (56,0 %), порушення психоемоційної сфери (72,0 %). Головний біль, бульбарні порушення, атаксія з’являлися на Ме = 29,9 дня хвороби. Такий поступовий розвиток клініки ураження НС був характерний для ТБ. При мікст-інфекції — фебрильна лихоманка з самого початку поєднувалася з прогресуючим тяжким ураженням нервової системи, загальномозковим синдромом (100,0 %), психоемоційними порушеннями, епісиндромом (55,56 %), що було не характерно для класичного ТБМЕ. Паралельно у 6 (66,67 %) пацієнтів спостерігалося герпетичне ураження шкіри і слизових оболонок.
При надходженні до ВІТ у пацієнтів з АЕ спостерігався інтенсивний головний біль (100,0 %), лихоманка (100,0 %), координаторні (56,25 %), бульбарні порушення (56,25 %). У пацієнтів з МЕ, на відміну від хворих з АЕ, частіше реєструвалося порушення свідомості (77,78 %), бульбарні порушення (77,78 %), лихоманка (100,0 %) (χ2 = 46,85, df = 1, р = 0,0001). У пацієнтів з мікст-інфекцією додатково до зазначених симптомів спостерігалася психопатологічна симптоматика (100,0 %), когнітивні порушення (100,0 %), епісиндром у вигляді вторинно-генералізованих нападів (55,56 %) (χ2 = 45,95, df = 1, р = 0,0001). Серед пацієнтів з МЕ, на відміну від пацієнтів з АЕ, реєструвалися випадки зміни qSOFA ≥ 2 балів, поліорганної недостатності (χ2 = 13,92, df = 1, р = 0,0001), порушення свідомості, ННГМ (χ2 = 50,34, df = 1, р = 0,0001), у 1,7 раза частіше спостерігалися бульбарні (57,14 проти 100,0 %, р = 0,03), когнітивні порушення (57,14 проти 100,0 %, р = 0,03), у 2,3 раза — психоемоційні порушення (42,86 проти 100,0 %, р = 0,04), тазові порушення за типом затримки (χ2 = 4,60, df = 1, р = 0,0001), тяжкий перебіг хвороби (χ2 = 30,11, df = 1, р = 0,0001). У всіх пацієнтів з ГВТБ, на відміну від пацієнтів з МоТБ, поряд з класичними клінічними ознаками ТБМЕ спостерігалася картина психозу з деліріозним та аментивним станом, руховим збудженням, галюцинаторно-параноїдним синдромом (χ2 = 57,44, df = 1, р = 0,0001), у 5 (55,56 %) — вторинно-генералізовані епінапади.
Висновки. Таким чином, за даними аналізу, розвиток ГВТБ був пов’язаний з позалегеневим ТБ (36,0 %), лікворно-гіпертензійним синдромом, негативний зв’язок був з тривалістю раніше перенесеного ТБ. Як асоціант з МБТ виступали HSV (77,78 %) і CMV (22,22 %). Ураження нервової системи при ГВТБ мікст-інфекції у всіх випадках перебігало за типом МЕ, клінічно відрізнялося гострим розвитком, з формуванням поряд із класичними симптомами ТБ психопатологічного синдрому у вигляді протрагованих психозів з галюцинаторно-параноїдним синдромом (100,0 %), епісиндрому з частими рефрактерними вторинно-генералізованими нападами (55,57 %). Особливості неврологічної симптоматики, за даними МРТ, пояснювалися і підтверджувалися формуванням на тлі гідроцефального синдрому зон запалення і деструкції в субкортикальних відділах лобових, скроневих, тім’яних часток, що було характерно більшою мірою для ГВІ.