Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Клінічні прояви негоспітальної пневмонії під час пандемії COVID-19
Авторы: Трихліб В.І., Бєляєва К.П., Цюрак Н.Р., Лисенко Т.І., Єрошенко А.О., Мартинчик О.С., Черняк В.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Відомо, що клінічні прояви, перебіг, розвиток ускладнень негоспітальної пневмонії залежать від багатьох факторів, серед яких є етіологія, вік хворих, наявність супутніх захворювань та ін. У період пандемії нової коронавірусної інфекції часто спостерігаються труднощі стосовно проведення диференціальної діагностики між пневмонією, викликаною новою коронавірусною інфекцією COVID-19, та негоспітальною пневмонією, викликаною іншими збудниками.
Мета дослідження: провести вивчення клінічних проявів у хворих із негоспітальною COVID-19-негативною пневмонією під час пандемії, які перебували на стаціонарному лікуванні.
Матеріали та методи. Проведений аналіз даних медичних карт стаціонарних хворих, які лікувались у відділеннях госпіталів із приводу негоспітальної пневмонії. У нашу вибірку під час пандемії нової коронавірусної хвороби COVID-19 було відібрано 195 хворих, із них 126 (64,6 %) — чоловіки, 69 (35,4 %) — жінки. Із захворюванням легкої тяжкості були 34 (17,4 %) особи, середньої тяжкості — 153 (78,5 %), тяжкі — 8 (4,1 %).
Усі були обстежені за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на РНК SARS-CоV-2 та отримали негативні результати. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica.
Результати та обговорення. При легкій формі при госпіталізації в 100 % хворих була незначно виражена загальна слабкість, при середньотяжкій формі у 23 (15,03 %) відмічалась незначна слабкість, у 110 (71,9 %) — помірно виражена слабкість. При опитуванні скарг на загальну слабкість не було у 18 (32,1 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 7 (26,9 %) — віком 31–40 років, у 7 (31,8 %) — віком 41–50 років, у 6 (11,8 %) — віком понад 60 років. На помірну загальну слабкість скаржились 32 (57,1 %) пацієнти віком 20–30 років, 19 (73,1 %) — віком 31–40 років, 14 (63,7 %) — віком 41–50 років, 20 (64,5 %) — віком 51–60 років та 33 (64,7 %) пацієнти віком понад 60 років. На виражену загальну слабкість скаржились 6 (10,8 %) пацієнтів віком 20–30 років, 1 (4,5 %) пацієнт віком 47 років, 3 (9,7 %) — віком 51–60 років та 12 (23,5 %) — віком понад 60 років.
Скарг на ломоту в тілі при легкому перебігу не було, при середньотяжкому — у 5 (3,3 %) хворих.
При легкому перебігу сухий кашель реєструвався в 6 (17,6 %) хворих, малопродуктивний — у 6 (17,6 %), кашель із мокротинням — у 22 (64,7 %). При середньотяжкому перебігу: сухий кашель — у 38 (24,8 %), малопродуктивний — у 54 (35,3 %), кашель із мокротинням — у 39 (25,5 %), покашлювання — у 2 (1,3 %), у 20 (13,1 %) кашель був відсутній. Кашель не був зареєстрований у 5 (8,9 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 6 (19,4 %) — віком 51–60 років та в 10 (19,6 %) — віком понад 60 років. При госпіталізації скарги на сухий кашель були в 5 (8,9 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 5 (19,2 %) — віком 31–40 років, у 4 (18,2 %) — віком 41–50 років, у 8 (25,8 %) — віком 51–60 років та в 14 (27,5 %) — віком понад 60 років. Малопродуктивний кашель був у 26 (46,4 %) пацієнтів віком 20–30 років, в 11 (42,3 %) — віком 31–40 років, у 9 (40,9 %) — віком 41–50 років, у 16 (51,6 %) — віком 51–60 років, в 11 (21,6 %) — віком понад 60 років. На вологий кашель скаржились 20 (35,7 %) пацієнтів віком 20–30 років, 6 (23,1 %) — віком 31–40 років, 7 (31,8 %) — віком 41–50 років, 1 (3,2 %) пацієнт віком 51–60 років, 16 (31,3 %) пацієнтів віком понад 60 років.
10 (29,4 %) хворих при легкому перебігу та 35 (22,9 %) — при середньотяжкому скаржились на задишку лише при фізичному навантаженні. Задишка була відсутня в 46 (82,1 %) хворих віком 20–30 років, у 14 (53,8 %) пацієнтів віком 31–40 років, у 11 (50 %) — віком 41–50 років, у 20 (64,5 %) — віком 51–60 років, у 28 (54,9 %) — віком понад 60 років. Скаржились на задишку при фізичному навантаженні 10 (17,9 %) пацієнтів віком 20–30 років, 12 (46,2 %) — віком 31–40 років, 11 (50 %) — віком 41–50 років, 10 (32,3 %) — віком 51–60 років та 22 (43,1 %) пацієнти віком понад 60 років. На задишку в стані спокою скаржились 1 (3,2 %) пацієнт віком 51–60 років та 1 (2 %) пацієнт віком понад 60 років. Нестачу повітря при легкому перебігу відчували 6 (17,6 %) осіб, середньотяжкому перебігу — 15 (44,1 %) хворих.
Скарг на першіння в горлі при легкому перебігу не було, при середньотяжкому перебігу були в 5 (3,3 %) хворих. Серед хворих із легким перебігом на біль у горлі скаржились 4 (11,8 %) особи, на біль у грудній клітці — 8 (23,5 %). При середньотяжкому перебігу: 10 (6,5 %) хворих скаржились на біль у горлі, 23 (15 %) хворі — на біль у грудній клітці. На першіння в горлі скаржились 6 (10,7 %) пацієнтів віком 20–30 років, 2 (7,8 %) — віком 31–40 років, 3 (9,7 %) — віком 51–60 років та 1 (2 %) пацієнт віком понад 60 років. На біль у горлі скаржились 28 (90,3 %) пацієнтів віком 51–60 років та 1 (2 %) пацієнт віком понад 60 років.
Середня температура (Me) при госпіталізації була 37,2 ºС (Q25 = 36,9, Q75 = 37,8), min = 35,9 ºС, max = 40 ºС, у тому числі при легкій формі — Me = 36,8 ºС (Q25 = 36,6, Q75 = 37,2), min = 36,6, max= 38,6 ºС, середньотяжкій формі — Me = 37,2 ºС (Q25 = 36,9, Q75 = 37,9), min = 35,9, max= 40 ºС. Фебрильна температура при госпіталізації зареєстрована в 14 (25 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 6 (27,3 %) — віком від 41 до 50 років та в 3 (9,7 %) — віком 51–60 років. При перебуванні у відділенні температура тіла була в нормі в 11 (19,6 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 6 (23,1 %) — віком 31–40 років, у 4 (18,2 %) — віком 41–50 років, у 10 (32,2 %) — віком 51–60 років та в 15 (29,4 %) — віком понад 60 років. Субфебрильна температура спостерігалась у 28 (50 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 13 (50 %) — віком 31–40 років, в 11 (50 %) — віком 41–50 років, у 16 (51,6 %) — віком 51–60 років та у 22 (43,1 %) пацієнтів віком понад 60 років. Фебрильна температура тіла відмічалась у 14 (25 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 6 (23,1 %) — 31–40 років, у 6 (27,3 %) — 41–50 років, у 3 (9,7 %) — 51–60 років та в 11 (21,6 %) — понад 60 років. Піретична температура спостерігалась у 3 (5,4 %) пацієнтів віком 20–30 років, в 1 (3,8 %) пацієнта віком 31–40 років, в 1 (4,5 %) — 41–50 років, у 2 (6,5 %) — 51–60 років та в 3 (5,9 %) — понад 60 років.
Підвищення артеріального тиску більше 140/90 мм рт.ст. відмічали у 2 (6,5 %) пацієнтів віком 51–60 років та в 1 (2 %) хворого віком понад 60 років.
Частота дихання при госпіталізації в пацієнтів віком 20–30 років була в середньому 17,5/хв (Q25 = 17, Q75 = 18), min = 15/хв, max = 20/хв. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe = 17/хв (Q25 =16, Q75= 18), min = 14/хв, max = 19/хв. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 17,4/хв (Q25 =16, Q75 = 18), min = 16/хв, max = 19/хв. У пацієнтів віком 51–60 років — Мe = 18,1/хв (Q25 = 16, Q75 = 18), min = 16/хв, max = 30/хв. У пацієнтів віком понад 60 років — Мe = 17,5/хв (Q25 = 16,5, Q75 = 18), min = 16/хв, max = 20/хв.
Сатурація крові в пацієнтів віком 20–30 років була в середньому 97,5 % (Q25 = 97, Q75 = 98), min = 95 %, max = 100 %. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe = 97,1 % (Q25 = 97, Q75 = 98), min = 95 %, max = 99 %. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 95,9 % (Q25 = 95, Q75 = 97,5), min = 92 %, max = 98 %. У пацієнтів віком 51–60 років — Мe = 96,1 % (Q25 = 95, Q75 = 98), min = 90 %, max = 98 %. У пацієнтів віком понад 60 років — Мe = 95,2 % (Q25 = 95, Q75 = 97), min = 86 %, max = 99 %.
Середня частота пульсу на момент госпіталізації в пацієнтів віком 20–30 років становила 76,8 уд/хв (Q25 = 70, Q75 = 80), min = 60 уд/хв, max = 101 уд/хв. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe = 79,4 уд/хв (Q25 = 70, Q75 = 86), min = 68 уд/хв, max = 104 уд/хв. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 82 уд/хв (Q25 = 72, Q75 = 89), min = 70 уд/хв, max = 100 уд/хв. У пацієнтів 51–60 років — Мe = 79,7 уд/хв (Q25 = 72, Q75 = 85), min = 70 уд/хв, max = 94 уд/хв. У пацієнтів понад 60 років — Мe = 77,5 уд/хв (Q25 = 70, Q75 = 81), min = 64 уд/хв, max = 96 уд/хв.
Висновки. У половини хворих всіх вікових груп при госпіталізації з приводу негоспітальної пневмонії була субфебрильна температура, у хворих віком 20–40 років при госпіталізації дещо частіше реєструвалась фебрильна температура, а в осіб віком понад 50 років частіше порівняно з іншими віковими групами не було підвищеної температури (у третини хворих), а також дещо частіше реєструвалась піретична температура. У більшості хворих всіх вікових груп був малопродуктивний кашель, а в старших вікових групах його не було зовсім. Вологий кашель реєструвався в третини хворих. У всіх вікових групах задишку хворі відмічали переважно при фізичному навантаженні, а на задишку в стані спокою скаржились тільки хворі віком понад 50 років. На виражену загальну слабкість скаржились хворі віком понад 50 років, в інших вікових групах переважно були скарги на помірну загальну слабкість. Підвищення артеріального тиску більше 140/90 мм рт.ст. реєструвалось у хворих віком понад 50 років. Випадки зниження сатурації зареєстровані в осіб віком понад 41 рік, а найбільш виражене зниження — в осіб понад 60 років.