Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №2, 2021
Вернуться к номеру
Клінічні прояви у хворих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19
Авторы: Трихліб В.І., Цюрак Н.Р., Бєляєва К.П., Лисенко Т.І., Єрошенко А.О., Мартинчик О.С., Черняк В.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. У період третьої хвилі нової коронавірусної інфекції COVID-19, що збіглася з підвищенням захворюваності на гострі респіраторні захворювання та негоспітальну пневмонію, ускладнюється диференціальна діагностика між пневмоніями різної етіології, особливо при обмежених полімеразних ланцюгових реакціях та серологічних дослідженнях.
Мета дослідження: провести вивчення даних клінічних проявів у хворих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19, які перебували на стаціонарному лікуванні.
Матеріали та методи. Проведений аналіз даних 166 медичних карт стаціонарних хворих, які лікувались у відділеннях різних госпіталів, що розташовані в м. Києві. Серед них були 129 (77,7 %) чоловіків, 37 (22,3 %) жінок. Розподіл хворих за віком був таким: менше 20 років — 13 (7,8 %) осіб, 20–30 років — 44 (26,5 %), 31–40 років — 14 (8,4 %), 41–50 років — 34 (20,5 %), 51–60 років — 36 (21,7 %), 60 і більше років — 25 (15,1 %) осіб. Із легким перебігом були 69 (41,6 %) хворих, середньотяжким — 91 (54,8 %), тяжким — 6 (3,6 %). У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на РНК SARS-CоV-2 та отримані позитивні результати. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica.
Результати та обговорення. При госпіталізації гарячка була відсутня у 25 (56,8 %) пацієнтів віком 20–30 років, в 1 (7,1 %) — 31–40 років, у 3 (8,8 %) — 41–50 років, у 4 (11,1 %) — 51–60 років та в 3 (12 %) — понад 60 років. Субфебрильна температура спостерігалась у 15 (34,2 %) пацієнтів 20–30 років, у 9 (64,3 %) — 31–40 років, у 27 (79,4 %) — 41–50 років, у 20 (55,6 %) — 51–60 років та 12 (48 %) — понад 60 років. Фебрильна температура тіла спостерігалась у 2 (4,5 %) пацієнтів віком 20–30 років, у 3 (21,58 %) — 31–40 років, у 4 (11,8 %) — 41–50 років, у 9 (25 %) — 51–60 років та в 10 (40 %) — понад 60 років. Піретична температура спостерігалась у 2 (4,5 %) пацієнтів 20–30 років, в 1 (7,1 %) пацієнта віком 36 років, у пацієнтів віком 41–50 років не відмічалась, у 3 (8,3 %) хворих віком 51–60 років та понад 60 років не відмічалась.
При госпіталізації на сухий кашель скаржились 6 (13,6 %) пацієнтів віком 20–30 років, 9 (64,3 %) — 31–40 років, 7 (20,6 %) — 41–50 років, 9 (25 %) — 51–60 років та 9 (36 %) — понад 60 років. На малопродуктивний кашель скаржились 9 (20,5 %) пацієнтів віком 20–30 років, 4 (28 %) — 31–40 років, 7 (20,6 %) — 41–50 років, 13 (36,1 %) — 51–60 років та 7 (28 %) — понад 60 років. На вологий кашель скаржився 1 (2,3 %) пацієнт віком 20–30 років, хворі віком 31–40 років не скаржились, скаржилися 1 (2,9 %) пацієнт віком 47 років, 1 (2,8 %) — 58 років та 4 (16 %) — понад 60 років. Відсутність кашлю відмічали 28 (63,6 %) пацієнтів віком 20–30 років, 1 (7,1 %) — 36 років, 19 (55,9 %) — 41–50 років, 13 (36,1 %) — 51–60 років та 5 (20 %) — понад 60 років.
Скарги на задишку при фізичному навантаженні пацієнти віком 20–30 років не відзначали на відміну від 1 (7,1 %) пацієнта віком 31–40 років, 5 (14,7 %) пацієнтів віком 41–50 років, 9 (25 %) — 51–60 років та 2 (8 %) пацієнтів віком понад 60 років.
На помірну загальну слабкість скаржились 17 (38,7 %) пацієнтів віком 20–30 років, 13 (92,3 %) — 31–40 років, 21 (61,8 %) — 41–50 років, 26 (72,2 %) — 51–60 років та 18 (72 %) пацієнтів віком понад 60 років. На виражену загальну слабкість скаржились 2 (4,5 %) пацієнти віком 20–30 років, 8 (23,5 %) — 41–50 років, 5 (13,9 %) — 51–60 років та 5 (20 %) — понад 60 років.
На першіння в горлі скаржились 8 (18,2 %) пацієнтів віком 20–30 років, 2 (14,3 %) — 31–40 років, 4 (11,8 %) — 41–50 років та 2 (5,6 %) — 51–60 років, 1 (4 %) пацієнт віком понад 60 років.
Частота дихання при госпіталізації в пацієнтів віком 20–30 років становила в середньому 17,07/хв (Q25 = 16, Q75 = 18 ), min = 15/хв, max = 20/хв. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe = 17/хв (Q25 = 17, Q75 = 18), min = 15/хв, max = 20/хв. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 20,6/хв (Q25 = 17, Q75 = 20), min = 12/хв, max = 26/хв. У пацієнтів віком 51–60 років Мe = 18,6/хв (Q25 = 17, Q75 = 20), min = 12/хв, max = 26/хв. У пацієнтів віком понад 60 років — Мe = 18,2/хв (Q25 = 17, Q75 = 20), min = 15/хв, max = 20/хв.
Сатурація крові в пацієнтів віком 20–30 років становила середньому 98,2 (Q25 = 98, Q75 = 99), min = 96, max = 99. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe= 96,7 (Q25= 96, Q75= 97), min=95, max= 98. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 97,1 (Q25 = 96, Q75 = 98), min = 95, max = 99. У пацієнтів віком 51–60 років — Мe = 94,9 (Q25 = 95, Q75 = 97), min = 81, max = 99. У пацієнтів віком понад 60 років — Мe = 95,6 (Q25 = 95, Q75 = 97), min = 84, max = 99.
Пульс на момент госпіталізації в пацієнтів віком 20–30 років становив у середньому 76,6/хв (Q25 = 70, Q75 = 83), min = 53/хв, max = 101/хв. У пацієнтів віком 31–40 років — Мe = 82,2/хв (Q25 = 72, Q75 = 90), min = 60/хв, max = 104/хв. У пацієнтів віком 41–50 років — Мe = 82,9/хв (Q25 = 76, Q75 = 90), min = 60/хв, max = 120/хв. У пацієнтів віком 51–60 років — Мe = 82,6/хв (Q25 = 72, Q75 = 90), min = 62/хв, max = 107/хв. У пацієнтів понад 60 років — Мe = 76/хв (Q25 = 68, Q75 = 82), min = 54/хв, max = 100/хв.
При легкій формі при госпіталізації у 24 (42,1 %) хворих була помірно виражена загальна слабкість та в 3 (5,3 %) — виражена; при середньотяжкій формі в 65 (72,2 %) хворих відмічалась помірна слабкість, у 16 (17,8 %) — виражена слабкість; при тяжкій формі в 5 (83,3 %) реєструвалась помірна слабкість, в 1 (16,7 %) — виражена.
При легкому перебігу сухий кашель реєструвався в 9 (15,8 %) хворих, малопродуктивний — у 12 (21 %), вологий кашель не відмічався. При середньотяжкому перебігу: сухий кашель — у 30 (33, %), малопродуктивний — у 25 (27,8 %), кашель із мокротинням — у 6 (6,7 %). При тяжкому перебігу: сухий кашель — в 1 (16,7 %), малопродуктивний — у 2 (33,3 %), кашель із мокротинням — в 1 (16,7 %).
При легкому перебігу 3 (5,3 %) хворі, при середньотяжкому — 11 (12,2 %) хворих та при тяжкому — 3 (50 %) хворі скаржились на задишку лише при фізичному навантаженні.
Скарги на першіння в горлі відмічались при легкому перебігу у 8(14 %) хворих, при середньотяжкому — у 7 (7,8 %), при тяжкому — в 1 (16,7 %).
Висновки. При госпіталізації нормальна температура реєструвалась переважно у хворих віком 20–30 років, у всіх вікових групах температура була на субфебрильних цифрах, фебрильна частіше реєструвалась у старшої категорії хворих (до 40 % в осіб понад 60 років). Кашлю в більшості хворих віком 20–30 років зовсім не було, вологий кашель частіше був в осіб віком понад 60 років, а сухий та малопродуктивний реєструвався у чверті-третини хворих усіх вікових груп. Більшість хворих не скаржились на задишку при госпіталізації. Помірно виражена або виражена загальна слабкість частіше реєструвалась у старших вікових групах, а в половини хворих віком 20–30 років зовсім не було скарг на загальну слабкість. На першіння в горлі частіше скаржились молодші хворі (від 20 до 40 років). При госпіталізації нормальна температура частіше реєструвалась у хворих із легким ступенем тяжкості (у 52,6 %), при інших ступенях тяжкості частіше реєструвалась субфебрильна температура, а фебрильна та піретична — частіше у хворих із тяжким станом. При легкому стані в більшості хворих кашель був відсутній, а малопродуктивний та вологий — при більш тяжких станах. Скарги на загальну слабкість у більшості хворих із легким станом були відсутні, а скарги на помірно або виражену загальну слабкість реєструвались також при більш тяжких станах, особливо при тяжкому.