Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Зв’язок між вільними жирними кислотами та цитокіновим статусом у пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки
Авторы: Діденко В.І., Кленіна І.А., Татарчук О.М., Грабовська О.І.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчити кореляційні взаємозв’язки вільних жирних кислот та цитокінового статусу сироватки крові у пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки (ХДЗП).
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 73 пацієнтів із ХДЗП. Всі хворі були розподілені на 3 групи залежно від нозології: І група — НАЖХП (неалкогольна жирова хвороба печінки) (n = 32); ІІ — АХП (алкогольна хвороба печінки) (n = 22); III — ТГ (токсичний гепатит) (n = 20), їх середній вік становив (59,2 ± 2,4) року. Рівень IL-6, IL-10, TNF-α в сироватці крові визначали імуноферментним методом наборами реактивів фірми «Вектор-БЕСТ» (Росія). Хроматографічне дослідження вільних жирних кислот (ВЖК) у сироватці крові було проведено з використанням газового хроматографа «Хроматек-Кристалл 5000». Контрольну групу становили 20 практично здорових людей.
Результати. При перебігу ХДЗП виявлено ліпідний дисбаланс сироватки крові, який виражався у підвищенні ненасичених і зниженні насичених ВЖК та мав певні особливості у вмісті окремих фракцій для пацієнтів з НАЖХП, АХП, ТГ. Арахідонова кислота (C20 : 0) є субстратом продукції ейкозаноїдів, прозапальних цитокінів та TNF-α, було виявлено її прямий високий кореляційний взаємозв’язок із TNF-α (r = 0,886; р < 0,01); співвідношенням TNF-α/IL-10 (r = 0,43; р < 0,05) та IL-6 (r = 0,645; р < 0,01) у пацієнтів з НАЖХП, дисбаланс та порушення співвідношень у складі ВЖК сироватки крові має тісний зв’язок із підвищенням прозапальних цитокінів. У пацієнтів із АХП було виявлено тісний кореляційний взаємозв’язок між підвищеним вмістом ліноленової кислоти (С18 : 2), яка є представником родини омега-3 поліненасичених жирних кислот, попередником для синтезу протизапальних цитокінів та IL-10, що відіграє захисну роль у механізмах ушкодження печінки (r = 0,496; р < 0,05). У пацієнтів із ТГ встановлено її прямий кореляційний взаємозв’язок зі співвідношенням TNF-α/IL-10 (r = 0,777; р < 0,01). Рівень IL-6 також позитивно корелював із рівнем TNF-α, що свідчить про їх спільну участь у запальному процесі у хворих на НАЖХП, АХП та ТГ.
Висновки. Особливості вивчення спектра вільних жирних кислот та цитокінового статусу в сироватці крові дають можливість оцінити складність перебігу хвороби й особливості змін у мембранах гепатоцитів печінки в пацієнтів із ХДЗП. Пацієнти з НАЖХП мають більш сприятливі умови для відновлення ушкодженої паренхіми печінки та зворотного розвитку процесу фіброзування.