Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Характеристика показників ліпідного обміну у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від функціонального стану жовчного міхура
Авторы: Завгородня Н.Ю., Грабовська О.І., Кленіна І.А.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначити показники ліпідного обміну в сироватці крові у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) залежно від функціонального стану жовчного міхура.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 89 дітей віком від 10 до 17 років, середній вік (12,2 ± 2,5) року. Наявність стеатозу печінки визначалась за допомогою транзієнтної еластометрії апаратом FibroScan® 502 touch (Echosens, Франція). Розподіл на групи відбувся залежно від функціонального стану жовчного міхура та наявності НАЖХП: І група — діти з гіпокінезією жовчного міхура з НАЖХП (n = 40); ІІ група — діти з гіпокінезією жовчного міхура без НАЖХП (n = 11); ІIІ група — діти з нормокінезією жовчного міхура з НАЖХП (n = 23); контрольну групу становили діти без НАЖХП з нормокінезією ЖМ (n = 15). Вміст загального холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) визначали з використанням наборів реактивів Cormey (Польща). За формулою Фридвальда розраховували рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) визначали на основі емпіричних результатів вирахуванням із ТГ за формулою: ХС ЛПДНЩ = ТГ/2,18 (ммоль/л). Коефіцієнт атерогенності (КА) розраховували за формулою: КА = (ХС – ХС ЛПВЩ)/ХС ЛПВЩ.
Результати. Згідно з дослідженнями показників ліпідного обміну в сироватці крові у дітей спостерігалось підвищення рівнів: ТГ у І групі — в 1,5 раза (р < 0,001), у ІІІ групі — в 1,7 раза (р < 0,001); ХС у групах І та ІІ — в 1,1 раза (р < 0,05); ЛПНЩ у групі І — в 1,2 раза (р < 0,05); ЛПДНЩ у І групі — в 1,4 раза (р < 0,001), у ІІІ групі — 1,6 раза (р < 0,01) порівняно з контрольною групою пацієнтів, а рівень ЛПВЩ знижувався вірогідно у ІІ групі в 1,4 раза (р < 0,05) порівняно з контрольною групою пацієнтів. Такий дисбаланс у вмісті біохімічних показників ліпідного профілю впливав на рівень КА, який збільшувався в І групі у 1,5 раза (р < 0,01), у групі ІІ — в 1,8 раза, у групі ІІІ — в 1,3 раза (р < 0,05) відносно контрольної групи.
Висновки. Порушення скоротливої здатності ЖМ у дітей із НАЖХП супроводжується зростанням рівня КА (р < 0,01) внаслідок підвищення рівнів ТГ (р < 0,001), ХС (р < 0,05), ЛПНЩ (р < 0,05), ЛПДНЩ (р < 0,001).