Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Роль інтерлейкіну-8 у розвитку коморбідності у хворих із передраковими станами шлунка
Авторы: Мосійчук Л.М., Татарчук О.М., Сімонова О.В., Шевцова О.М., Коненко І.С., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначити роль інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) у розвитку коморбідності у хворих із передраковими станами шлунка.
Матеріали та методи. Було обстежено 76 пацієнтів із передраковими станами шлунка, які перебували на лікуванні у відділенні захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки, дієтології і лікувального харчування ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Критерії включення до обстеження: кишкова метаплазія в тілі та/або антральному відділі шлунка, атрофія в тілі шлунка. За результатами ультразвукового дослідження щитоподібної залози (ЩЗ) пацієнти розподілені на групи: І група — 37 осіб із вузловими змінами ЩЗ, ІІ група — 24 осіб із дифузними змінами ЩЗ, ІІІ — 15 осіб без змін у ЩЗ. Контрольну групу становили 10 здорових осіб. Верхню ендоскопію проводили з використанням системи Evis Exera III та гастроскопу Olympus 190 (Японія). У сироватці крові визначали рівень ІЛ-8 імуноферментним методом з використанням наборів реактивів фірми «Вектор-БЕСТ» (Росія).
Результати. Проведені дослідження показали, що найвищий рівень прозапального ІЛ-8 встановлено у хворих І групи. Так, медіана концентрації ІЛ-8 у цих хворих була вірогідно вище в 2,6 (р < 0,05), 1,6 (р < 0,05) та 1,8 раза (р < 0,05) порівняно з контрольною, ІІ та ІІІ групами хворих відповідно. Медіана значення рівня ІЛ-8 у сироватці крові ІІ та ІІІ груп хворих вірогідно не відрізнялась від контрольних значень. Необхідно відзначити, що його рівень підвищений у 59,5 % хворих І групи, у 45,8 % хворих ІІ групи та у 20,0 % хворих ІІІ групи. Рівень ІЛ-8 залежав від віку (r = +0,29; р < 0,05) та статі хворого (r = +0,31; р < 0,05), позитивно корелював із кишковою метаплазією кута шлунка (r = +0,36; р < 0,05). У ІІ групі хворих було встановлено кореляційний зв’язок між змінами структури ЩЗ та рівнем ІЛ-8 (r = +0,43; р < 0,05).
Висновки. Концентрація ІЛ-8 у хворих із вузлами ЩЗ була вірогідно вище в 2,6 (р < 0,05), 1,6 (р < 0,05) та 1,8 раза (р < 0,05) порівняно з контрольною групою, хворими з патологією ЩЗ без вузлів та хворими без патології ЩЗ відповідно.