Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Ефективність пробіотичних бактерій L. plantarum у досягненні цілей терапії дисліпідемії та модифікації серцево-судинного ризику
Авторы: Неверовський А.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: порівняти ефективність комбінації пробіотика на основі L. plantarum та симвастатину з монотерапією симвастатином у досягненні цілей лікування дисліпідемії та модифікації серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів з дисліпідемією.
Матеріали та методи. Дослідження включало 77 пацієнтів обох статей віком 40–74 років з дисліпідемією та без анамнезу тяжких серцево-судинних подій. Учасники були розподілені на 2 групи: головна (n = 41) — хворі отримували комбіноване лікування (1 капсула із L. plantarum 2 × 109 КУО та симвастатин 20 мг 1 раз на добу) та контрольна (n = 36) — хворі отримували монотерапію симвастатином 20 мг 1 раз на добу. Дослідження включало 5 візитів (перші 2 скринінгові, наступні 3 — через 4, 8 та 12 тижнів лікування). На 1, 3, 4 та 5 візитах відбувався забір крові для визначення показників ліпідограми, проводилась оцінка ССР за 5 валідованими шкалами ризику: Globorisk, Framingham, 2013 ACС/AHA алгоритм, PROCAM та шкалою ВООЗ. Було визначено вважати лікування ефективним за умови досягнення ≥ 20% зниження рівнів загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та ССР після закінчення дослідження.
Результати. Частота досягнення цілей лікування у пацієнтів на комбінованому лікуванні та пацієнтів на монотерапії симвастатином становила відносно: зниження ЗХ — 63,4 % та 27,8 % відповідно, ВШ = 2,28 (95% ДІ 1,28–4,06), p = 0,004; зниження ЛПНЩ — 85,4 % та 41,7 % відповідно, ВШ = 2,05 (95% ДІ 1,36–3,08), p < 0,001; зниження ССР за шкалою Framingham — 70,7 % та 33,3 % відповідно, ВШ = 2,12 (95% ДІ 1,28–3,51), p = 0,003; зниження ССР за ACС/AHA алгоритмом — 51,2 % та 25 % відповідно, ВШ = 2,05 (95% ДІ 1,08–3,88), p = 0,035; зниження ССР за шкалою PROCAM — 65,9 % та 25 % відповідно, ВШ = 2,63 (95% ДІ 1,44–4,83), p < 0,001; зниження ССР за алгоритмом ВООЗ — 56,1 % та 25 % відповідно, ВШ = 2,24 (95% ДІ 1,2–4,2), p = 0,012.
Висновки. Додаткове призначення пробіотика на основі L. plantarum до симвастатину було в більше ніж 2 рази ефективнішим у досягненні визначених кінцевих цілей лікування відносно зниження ЗХ, ЛПНЩ та рівнів ССР за 4 валідованими шкалами порівняно з монотерапією симвастатином. Отже, пробіотики на основі L. plantarum потенційно можуть бути рекомендовані як додаткова терапія для збільшення клінічної ефективності корекції дисліпідемії та модифікації серцево-судинного ризику.