Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Особливості взаємовідносин агресивних та захисних факторів слизової оболонки шлунка у хворих на патологію езофагогастродуоденальної зони з порушенням адаптаційного потенціалу та вегетативного гомеостазу (за даними PRECISE-діагностики)
Авторы: Пролом Н.В., Зигало Е.В., Руденко А.І.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити вегетативний тонус та адаптаційний потенціал організму за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР) у хворих на патологію езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) залежно від співвідношення факторів агресії та захисту слизової оболонки шлунка.
Матеріали та методи. У 77 хірургічних хворих із патологією ЕГДЗ оцінювали вегетативний тонус, адаптаційний потенціал організму за допомогою показників ВСР, використовуючи сучасний метод PRECISE-діагностики, залежно від взаємовідносин факторів агресії та захисту слизової оболонки шлунка (СОШ), у соці якого вивчали рН, концентрацію пепсину та глікопротеїнів, а також фукози та сіалових кислот. Хворі були розподілені на 3 репрезентативні групи: І — 33 (42,9 %) хворих із рефрактерною до стандартної консервативної терапії гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД); ІІ — 28 (36,3 %) хворих на ахалазію кардії (АК); ІІІ — 16 (16,8 %) хворих з порушенням прохідності пілородуоденального сфінктера внаслідок ускладненого стенозуванням перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК).
Результати. При аналізі взаємовідносин факторів агресії та захисту у СОШ були виділені такі адаптаційно-компенсаторні варіанти: гіперреактивний — одночасне підвищення факторів як агресії, так і захисту; компенсаторний — підвищення рівня агресивних факторів на фоні нормальних захисних показників; декомпенсаторний — підвищення рівня агресивних факторів одночасно зі зниженням факторів захисту. За даними дослідження ВСР за допомогою PRECISE-діагностики, у 55,8 % хірургічних хворих визначено суттєве порушення адаптаційних можливостей організму за рахунок хворих на КСОД та АК. Причому вираженість змін та частота виникнення були притаманні більшості хворих на КСОД (p < 0,05). ВНС у 85,7 % хірургічних хворих із патологією ЕГДЗ функціонує в режимі дисбалансу її симпатичної та парасимпатичної ланок з превалюванням частоти симпатикотонії (71,2 %) у спектрі виявлених порушень із ваготонічною домінантою у 35,7 % хворих на АК (p < 0,05). Адаптаційний потенціал організму у 85,2 % хірургічних хворих був зниженим при декомпенсаторному варіанті взаємовідносин факторів агресії та захисту у шлунковому соці переважно за рахунок хворих із КСОД та АК.
Висновки. Дефіцит і диспропорція компонентів полімерних структур слизового гелю призводить до зменшення стійкості глікопротеїнів, що сприяє агресивним діям протеолітичних ферментів з подальшим формуванням патологічного процесу в СОШ ЕГДЗ на фоні зниження адаптаційних можливостей організму.