Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Стан слизової оболонки шлунка за даними ендоскопії з високою роздільною здатністю у хворих на атрофічний гастрит, поєднаний з патологією щитоподібної залози
Авторы: Сімонова О.В., Мосійчук Л.М., Коненко І.С., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначення особливостей слизової оболонки (СО) шлунка за даними ендоскопічного дослідження з режимами збільшення і вузькосмугової візуалізації (NBI) у хворих на атрофічний гастрит (АГ) залежно від наявності структурних змін щитоподібної залози (ЩЗ).
Матеріали та методи. Макроскопічний стан СО шлунка вивчали за допомогою ендоскопії з використанням відеоендоскопічної системи Evis Exera III та гастроскопа Olympus 190 (Японія), що була проведена в 76 хворих на АГ (18 чоловіків, 58 жінок, середній вік (58,7 ± 2,2) року). Сонологічне дослідження ЩЗ проведено на сканері Toshiba Xario лінійним трансдьюсером із частотою 5–12 МГц. За його результатами хворі на АГ були розподілені на такі групи: І — хворі на АГ з вогнищевими змінами в ЩЗ (n = 37), ІІ — хворі на АГ з дифузними змінами в ЩЗ (n = 24), ІІІ — хворі на АГ без змін в ЩЗ (n = 15).
Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що пацієнтам з вузловими змінами в ЩЗ були притаманні: суттєве збільшення частоти дифузної еритеми СО шлунка (порівняно з ІІ і ІІІ групами) (p < 0,05), тенденція до збільшення частоти дифузних атрофічних змін СО шлунка (порівняно з І групою), збільшення частоти і поширеності вузлувато-бугристого рельєфу (p < 0,05 — порівняно з ІІІ групою; p > 0,05 — порівняно з ІІ групою), тенденція до збільшення частоти поліпів шлунка (порівняно з ІІ групою, p > 0,05), суттєве збільшення частоти гострих ерозій (порівняно з ІІ і ІІІ групами, p < 0,05), збільшення вдвічі частоти ксантом шлунка (порівняно з ІІ і ІІІ групами, p < 0,05). Відзначено переважання частоти КМ СО шлунка у пацієнтів зі структурними змінами в ЩЗ (97,3 % і 91,7 % в І і ІІ групах відповідно) на відміну від ІІІ групи (75,0 %) (р > 0,05); при цьому у пацієнтів з вогнищевими змінами в ЩЗ на відміну від хворих ІІ і ІІІ груп відзначено суттєве збільшення частоти дифузного поширення КМ у шлунку (81,1 %), що є вагомою ознакою прогресії передракових змін (p < 0,05). Дисплазію СО шлунка виявлено в середньому в 9,2 % випадків тільки у хворих зі структурними змінами ЩЗ (І і ІІ групи) з суттєвим збільшенням частоти цієї ознаки у пацієнтів із вузловими змінами в ЩЗ (16,2 %) (p < 0,05).
Висновки. У хворих на АГ, поєднаний з патологією ЩЗ, виявлено суттєве збільшення частоти структурних змін СО шлунка, зокрема передракового характеру, що були більш виражені при вогнищевих змінах у ЩЗ.