Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Частота виявлення антитіл до еластази у дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки
Авторы: Сорокман Т.В., Остапчук В.Г., Молдован П.М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Останніми роками спостерігається неухильне зростання частоти поєднаних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей.
Мета: дослідити частоту виявлення антитіл до еластази в дітей із виразкою дванадцятипалої кишки.
Матеріали та методи. Обстежено 37 дітей із виразкою дванадцятипалої кишки віком від 10 до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». Усім пацієнтам проведено дослідження клінічних та біохімічних аналізів крові, 3-кратне копрологічне дослідження, фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією шлунка та дванадцятипалої кишки і подальшим морфологічним дослідженням біоптатів, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини з вимірюванням розмірів підшлункової залози натще і після прийому їжі. Дослідження крові та сечі на панкреатичну амілазу, визначення рівня глюкози та глікозильованого гемоглобіну в крові обстежуваних дітей проводили стандартними методами. Антитіла до еластази в сироватці крові визначали методом ІФА за допомогою тест-систем фірми Demeditec Diagnostics GmBH (Німеччина).
Результати. Середній вік обстежених дітей становив (12,8 ± 1,3) року. У цих дітей наростання інтенсивності больового синдрому реєструвалося протягом 1,5 місяця (51 %) або біль виникав періодично впродовж 1–1,5 місяця (14 %). У 79,5 % дітей біль мав нападоподібний характер, у 20,5 % хворих біль був ниючий. Значно частіше біль турбував протягом усього дня та у нічний час. У дітей із виразкою дванадцятипалої кишки вміст глюкози в крові становив (5,69 ± 0,03) ммоль/л, вміст глікозильованого гемоглобіну — (5,92 ± 0,04 %). У 21,6 % обстежених дітей виявлені антитіла до еластази в низьких концентраціях — (28,9 ± 4,7) Од/мл. Суттєвої різниці (р > 0,05) між показником антитіл до еластази при різних локалізаціях виразки дванадцятипалої кишки не спостерігалося. При більш ретельному аналізі встановлено, що антитіла до еластази частіше, однак не вірогідно (р > 0,05), виявлялися у дітей із тривалим больовим синдромом. Кореляційний аналіз засвідчив, що між рівнем амілази та наявністю антитіл до еластази кореляційний зв’язок не простежується (p > 0,05). Однак зміни в копрограмі частіше відзначалися у дітей із наявними антитілами до панкреатичної еластази.
Висновки. Проведене дослідження встановило наявність антитіл до еластази у дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки із вираженим больовим синдромом, що потребує подальшого дослідження та спостереження.