Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Патологічна аферентна імпульсація внаслідок розтягнення жовчного міхура та її клінічні наслідки
Авторы: Стрільчук Л.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Між патологічними станами жовчного міхура (ЖМ) та серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) існує багатогранний реципрокний взаємозв’язок. Метааналіз L.I. Fan та співавт. (2017), показав, що за умов хвороб ЖМ ризик ССЗ зростає у 1,23 раза незалежно від наявності ожиріння, артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету. Показано, що за умов розтягнення ЖМ та подразнення його механорецепторів сповільнюється коронарний кровотік, виникає рефлекторний коронарний вазоспазм, зростає артеріальний тиск (АТ).
Мета: визначити кореляційні зв’язки параметрів ЖМ з клінічними характеристиками і результатами лабораторних та інструментальних досліджень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та АГ.
Матеріали та методи. Обстежено 64 пацієнти з ІХС, стабільною та нестабільною стенокардією, 31 пацієнт з АГ, надмірною масою тіла чи ожирінням та 18 здорових осіб контрольної групи. Статистична обробка даних проводилася з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0 (StatSoft, США).
Результати та обговорення. Серед пацієнтів кардіоваскулярного профілю розміри міхура були істотно більшими, ніж у групі контролю. Ширина ЖМ корелювала зі статтю пацієнтів (була більшою у жінок) та систолічним АТ (r = 0,31; р < 0,05), а об’єм ЖМ — із сечовиною сироватки (r = 0,31; р < 0,05). Збільшення поздовжнього розміру ЖМ асоціювалося зі ступенем АГ (τ = 0,52; р = 0,02), серцево-судинним ризиком (τ = 0,46; р = 0,050), рівнем аспартатамінотрансферази (τ = 0,47; р = 0,05), збільшеною активністю нейтрофільного запалення (за сегментоядерними нейтрофілами крові: τ = 0,50; р = 0,03) та пригніченням імунного запалення (за лімфоцитами: τ = –0,51; р = 0,05). Збільшення поперечного розміру ЖМ також істотно асоціювалося з вищим ступенем АГ (τ = 0,66; р = 0,004) та з активацією нейтрофільного запалення (за сегментоядерними нейтрофілами: τ = 0,51; р = 0,05). Збільшення об’єму ЖМ супроводжувалось здовженням електричної систоли шлуночків на ЕКГ (за коригованим показником QT: τ = 0,71; р = 0,01).
Висновки. 1. Більші розміри ЖМ асоціюються з вищою активністю синдрому запалення та ендогенної інтоксикації, пригніченням імунної відповіді та вираженістю кардіоваскулярних факторів ризику (подовження електричної систоли серця, АГ, вища маса тіла). 2. Збільшення розмірів ЖМ та, відповідно, подразнення механорецепторів його стінки можуть виступати пусковою ланкою патологічної рефлексації, яка викликає вісцеровісцеральну кардіонейропатію.