Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Зміни рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та цукровий діабет 2 типу у поєднанні з остеохондрозом хребта
Авторы: Філак Я.Ф., Сірчак Є.С.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчити особливості зміни рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу у поєднанні з остеохондрозом хребта (ОХХ).
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 34 хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу у поєднанні з ОХХ (І група) та 30 хворих на ОХХ без клініко-лабораторних та інструментальних ознак порушення функцій печінки чи вуглеводного обміну (ІІ група). Хворих І групи з НАЖХП та ЦД 2 типу у поєднанні з ОХХ розподілено на дві підгрупи залежно від стадії ураження печінки, а саме — 1.1 підгрупу становили 16 хворих на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ), а в 1.2 підгрупу ввійшло 18 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні, антропометричні, інструментальні та лабораторні методи дослідження. Для дослідження рухової здатності хребта проводили функціональну оцінку рухливості хребта й м’язової сили спини та черевного преса. Дослідження рівня 25(ОН)D проводили для оцінки статусу вітаміну D у обстежених пацієнтів за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA — Cobas 6000), використовуючи тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). При цьому рівень < 20 нг/мл оцінювали як дефіцит вітаміну D; 20,0 – < 30 нг/мл — як недостатність, а рівень ≥ 30 нг/мл розцінено як оптимальний.
Результати. Встановлено значне зниження рівня 25(ОН)D у хворих І групи до (18,1 ± 0,5) нг/мл при (37,5 ± 1,1) нг/мл у обстежених контрольної групи — р < 0,01. У хворих ІІ групи рівень 25(ОН)D також був нижчим за показник контрольної групи (25,6 ± ± 0,9) нг/мл при р < 0,05, але це було розцінено лише як недостатність вітаміну D у таких пацієнтів. Аналіз зміни рівня 25(ОН)D залежно від вираженості ураження печінки у хворих І групи дав змогу встановити стадійність його зниження залежно від прогресування ураження печінки, а саме рівень 25(ОН)D у хворих 1.1 підгрупи становив (22,9 ± 0,8) нг/мл і відповідав недостатності вітаміну D, тоді як у хворих 1.2 підгрупи дорівнював (15,8 ± 1,1) нг/мл (дефіцит вітаміну D). Це може вказувати на порушення фосфатно-кальцієвого обміну, що, в свою чергу, підтримує або ж сприяє прогресуванню клінічних проявів ОХХ у обстежених хворих І групи.
Висновки. 1. У хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу у поєднанні з ОХХ виявлено дефіцит вітаміну D за показником його метаболіту (25(OH)D). 2. Встановлено стадійність зниження рівня 25(OH)D з максимальним його показником у хворих із НАЖГ — (22,9 ± 0,8) нг/мл та мінімальним — при НАСГ (15,8 ± 1,1) нг/мл у поєднанні з ЦД 2.