Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021
Вернуться к номеру
Рівень забезпеченості вітаміном D у дітей раннього віку з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками
Авторы: Шадрін О.Г., Горянська М.Г.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України»,
м. Київ, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначити сироватковий рівень вітаміну D у дітей раннього віку з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками.
Матеріали та методи. Було обстежено 30 дітей віком від 4 місяців до 3 років з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками (ЕКСІХБ). Діагноз верифікували згідно з Міжнародними рекомендаціями щодо діагностики та лікування ЕКСІХБ міжнародної робочої групи Комітету з побічних реакцій на харчові продукти Американської академії алергії, астми та імунології (Nowak-Węgrzyn A., Chehade M. et al., 2017). Всім обстеженим пацієнтам проводили кількісне визначення концентрації 25-гідроксивітаміну D3 (25(ОН)D) у сироватці крові методом хемілюмінесцентного імуноаналізу. Концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові нижче 20 нанограмів на мілілітр (нг/мл) розглядали як дефіцит вітаміну D, концентрацію 25(ОН)D від 21 до 29 нг/мл — як недостатній рівень вітаміну D, концентрацію вище 30 нг/мл — як оптимальний рівень вітаміну D відповідно до рекомендацій Інституту медицини (Institute of Medicine) та Комітету ендокринологів зі створення клінічних настанов із клінічної практики (Endocrine Practice Guidelines Commite) 2011 року.
Результати. Оптимальний рівень забезпеченості вітаміном D серед обстежених дітей раннього віку з ЕКСІХБ виявлено у 13,3 % пацієнтів, середній рівень — 50,66 (32,7–69,77) нг/мл. У 86,7 % дітей раннього віку з ЕКСІХБ концентрація 25(ОН)D у сироватці крові була недостатньою — середній рівень 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Пацієнтів з дефіцитом вітаміну D не було серед обстежених дітей з ЕКСІХБ.
Висновки. Гастроінтестинальні прояви харчової алергії у 86,7 % дітей раннього віку супроводжуються недостатньою забезпеченістю вітаміном D, що обґрунтовує доцільність подальшого вивчення патогенетичної ролі вітаміну D при цій патології у дітей раннього віку.