Резюме
У статті приведені літературні дані щодо змін лабораторних показників при новій коронавірусній інфекції COVID-19 та результати особистих досліджень. Було встановлено, що в перші три дні після госпіталізації в більшості хворих відмічались нормоцитоз, нормальна кількість лімфоцитів. При легкій формі дещо більше було хворих із нормальною або зі збільшеною кількістю лейкоцитів, гранулоцитів, але при середньотяжкому перебігу частіше реєстрували лейкопенію, лімфопенію, гранулоцитоз, гранулоцитопенію, тромбоцитоз, тромбоцитопенію. У той же час при легкій формі була більша кількість хворих зі збільшеним рівнем паличкоядерних нейтрофілів. При легкому перебігу хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів після 3-ї доби перебування в стаціонарі вже не реєстрували. Лейкоцитоз, лімфопенію, гранулоцитоз уже не реєстрували після 6-ї доби перебування в стаціонарі, у даний термін також суттєво зменшилась кількість хворих із лейкопенією, тромбоцитопенією, у більшості хворих був нормоцитоз. У хворих із середньотяжким перебігом лейкоцитоз, лейкопенія спостерігались більш тривалий час, ніж при легкому перебігу, ще навіть після 10-ї доби перебування в стаціонарі. У більшості хворих реєструвався нормоцитоз. До 6-ї доби перебування в стаціонарі було більше хворих із гранулоцитозом (у більш пізній термін такі хворі не реєструвались), збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів. Після 6-ї доби відмічалось більше хворих із лімфоцитозом, тромбоцитозом та лімфоцитопенією.
The article presents literature data on changes in laboratory parameters in new coronavirus infection COVID-19 and the results of our own researches. It was found that in the first three days after hospitalization, most patients had normocytosis, a normal number of lymphocytes. In the mild form, there were slightly more people with normal or with an increased number of leukocytes, granulocytes, but in moderate course, leukopenia, lymphopenia, granulocytosis and granulocytopenia, thrombocytosis, thrombocytopenia were registered more often. At the same time, in the mild form, there were more patients with an increased number of band neutrophils. In mild course, there were no individuals with an increased number of band neutrophils after 3 days in the hospital. Leukocytosis, lymphopenia, granulocytosis were no longer detected after 6 days in the hospital; during this period, the number of patients with leukopenia, thrombocytopenia also decreased significantly, most people had normocytosis. In patients with moderate-to-severe course, leukocytosis and leukopenia were observed for a longer period than with the mild course, even after 10 days in hospital. Most patients had normocytosis. By the sixth day of hospital stay, there were more individuals with granulocytosis (no such patients were registered at a later date), with an increased number of band neutrophils. After 6 days, there was greater number of patients with lymphocytosis, thrombocytosis and lymphocytopenia.
Вступ
Із грудня 2019 року в місті Ухань з’явилася нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19), що швидко поширилася по всьому Китаю та по багатьом країнам світу. COVID-19 — це нова форма коронавірусної інфекції, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, при якій здебільшого вражаються органи дихання. При цьому захворюванні розвивається велика кількість різноманітних ускладнень.
При оцінці ступеня тяжкості, діагностуванні ускладнень, прогнозуванні перебігу хвороби допомогають, крім різних методів обстеження, також і лабораторні показники. Для виявлення, прогнозування тяжкого, ускладненого перебігу в госпіталізованих хворих на ранніх стадіях хвороби необхідний дешевий, доступний біомаркер. У літературі на сьогодні є багато інформації стосовно різних біомаркерів, але низка з них недоступна для лікарів різних етапів надання медичної допомоги.
У табл. 1 наведені результати досліджень стосовно лабораторних змін у хворих із різноманітними формами COVID-19 [1]. З таблиці видно, що в багатьох дослідженнях у хворих була нормальна кількість лейкоцитів, підвищена в осіб, які перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ). Також в останній групі хворих відмічалась і збільшена кількість нейтрофілів. Кількість лімфоцитів у багатьох дослідженнях була зниженою незалежно від тяжкості форми.
Qianwen Zhao зі співавторами (2020) провели метааналіз, до якого було включено одинадцять досліджень (Xiaowei et al., 2020; Gao et al., 2020; Liu et al., 2020a; Liu et al., 2020b; Wu et al., 2020b; Wang et al., 2020a; Wang et al., 2020b; Yang et al., 2020; Zhou et al., 2020; Zhang et al., 2020; Chen et al., 2020). Аналіз показав більш значне зменшення кількості лімфоцитів у групі хворих із тяжким перебігом COVID-19 порівняно з групою нетяжких хворих. У п’ятьох дослідженнях було повідомлено про зв’язок між лімфопенією та тяжкістю COVID-19 (Liu et al., 2020a; Liu et al., 2020b; Wang et al., 2020b; Zhang et al., 2020; Guan Wj et al., 2020). Лімфопенія визначалася як кількість лімфоцитів менше 1,1 × 109/л у чотирьох дослідженнях (Liu et al., 2020a; Liu et al., 2020b; Yang et al., 2020; Zhang et al., 2020) і менше 1,5 × 109/л — в одному (Guan Wj et al., 2020). Наявність лімфопенії призводить до підвищеного приблизно в 3 рази ризику розвитку тяжкого COVID-19. Згідно з результатами аналізу, автори зробили висновок, що кількість лімфоцитів та лімфопенія можуть служити показниками, які дозволяють швидко виявляти пацієнтів із COVID-19 із тяжкою клінічною формою. Установлено, що лімфопенія часто реєструється у хворих із тяжким перебігом із поширеністю 54,0–69,6 % (Lee et al., 2003, Booth et al., 2003). Лімфопенія досить помітна при гострій респіраторній вірусній інфекції (Yang et al., 2004). Коронавірус може або безпосередньо пригнічувати кістковий мозок, або руйнувати лімфоцити завдяки імунно-опосередкованому впливу (He et al., 2005; Zheng et al., 2020b; Zheng et al., 2020c; Sarzi-Puttini et al., 2020) [2]. У табл. 2 наведені деякі лабораторні показники у хворих із пневмонією та без неї [3].
Wei-jie Guan зі співавторами (2020) отримали дані щодо тяжких та нетяжких хворих із новою коронавірусною хворобою (табл. 3) [4]. Видно, що частка хворих із лейкопенією, лімфопенією, тромбоцитопенією при тяжкій формі значно більша.
Мета дослідження: провести вивчення лабораторних показників у хворих із нетяжкою новою коронавірусною інфекцією COVID-19, які перебували на стаціонарному лікуванні.
Матеріали та методи
Проведений аналіз даних медичних карт стаціонарних хворих, які лікувались у відділеннях Центрального госпіталю МВС та НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» з приводу нової коронавірусної хвороби COVID-19. В нашу вибірку під час епідемії нової коронавірусної хвороби COVID-19 було відібрано 155 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях госпіталів. Із легким перебігом були 64 (38,6 %) хворі, із середньотяжким — 91 (54,8 %) хворий. У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на РНК SARS-CоV-2 та отримані позитивні результати. Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica.
Результати та їх обговорення
Установлено, що при обстеженні хворих у перші три дні після госпіталізації в більшості з них був нормоцитоз, при легкій формі дещо більше було хворих із нормальною або зі збільшеною кількістю лейкоцитів, але при середньотяжкому перебігу частіше реєстрували лейкопенію (табл. 4). Також при всіх формах у більшості хворих відмічалась нормальна кількість лімфоцитів, при середньотяжкій формі в більшого відсотка хворих була лімфопенія. Гранулоцитоз та гранулоцитопенія частіше реєструвались при середньотяжкій формі, у той же час при легкій формі в переважної більшості не було відхилень від норми. Хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів було більше при легкій формі, при якій також у більшої кількості хворих не спостерігалось відхилень від норми в кількості тромбоцитів. У той же час при середньотяжкій формі частіше реєструвались тромбоцитоз та тромбоцитопенія.
У наступні 4–6 днів перебування хворих у стаціонарі при середньотяжкій формі частіше реєстрували лейкоцитоз, лімфопенію, гранулоцитоз, збільшену кількість паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитоз, при легкій формі — нормоцитоз, нормальну кількість лімфоцитів, тромбоцитопенію (табл. 5).
На 7–9-й день перебування в стаціонарі кількість хворих із лейкоцитозом, лімфопенією, зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитозом була більшою при середньотяжкій формі, при легкій формі частіше реєструвались нормоцитоз, лейкопенія, лімфоцитоз, гранулоцитопенія, нормальна кількість тромбоцитів (табл. 6).
На 10-й день перебування в стаціонарі та пізніше кількість хворих із лейкоцитозом, лейкопенією, лімфопенією, зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитозом та тромбоцитопенією була більшою при середньотяжкій формі, при легкій формі частіше реєструвались нормоцитоз, лімфоцитоз, гранулоцитопенія, нормальна кількість паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитів (табл. 7).
Із даних табл. 8 видно, що лейкоцитоз у хворих із легким перебігом уже не реєстрували після 6-ї доби перебування в стаціонарі, у даний термін також суттєво зменшилась кількість хворих із лейкопенією, у більшості хворих був нормоцитоз. Поступово спостерігається зростання кількості хворих із лімфоцитозом та нормальною кількістю лімфоцитів. Лімфопенію вже після 6-ї доби не реєстрували. Також після 6-ї доби перебування в стаціонарі не реєстрували хворих із гранулоцитозом, але поступово зростала кількість хворих із гранулоцитопенією. Хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів після 3-ї доби перебування в стаціонарі не реєстрували. Хворих із тромбоцитопенією після 6-ї доби також не реєстрували.
У хворих із новою коронавірусною хворобою середньотяжкого перебігу лейкоцитоз, лейкопенія в крові спостерігались більш тривалий термін, ніж при легкому перебігу, ще навіть після 10-ї доби перебування в стаціонарі. У більшості хворих реєструвався нормоцитоз. До 6-ї доби перебування в стаціонарі було більше хворих із гранулоцитозом (у більш пізній термін такі хворі не реєструвались), зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів. Після 6-ї доби відмічалось більше хворих із лімфоцитозом, тромбоцитозом та лімфоцитопенією (табл. 9).
Висновки
1. У перші три дні після госпіталізації в більшості хворих відмічалися нормоцитоз, нормальна кількість лімфоцитів. При легкій формі дещо більше було хворих із нормальною або зі збільшеною кількістю лейкоцитів, гранулоцитів, але при середньотяжкому перебігу частіше реєструвались лейкопенія, лімфопенія, гранулоцитоз, гранулоцитопенія, тромбоцитоз, тромбоцитопенія. У той же час при легкій формі спостерігалась більша кількість хворих зі збільшеним рівнем паличкоядерних нейтрофілів.
2. При легкому перебігу хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів після 3-ї доби перебування в стаціонарі вже не реєстрували. Лейкоцитоз, лімфопенія, гранулоцитоз вже не реєструвались після 6-ї доби перебування в стаціонарі, у даний термін також суттєво зменшилась кількість хворих із лейкопенією, тромбоцитопенією, у більшості хворих був нормоцитоз.
3. У хворих із середньотяжким перебігом лейкоцитоз, лейкопенія спостерігались більш тривалий час, ніж при легкому перебігу, ще навіть після 10-ї доби перебування в стаціонарі. У більшості хворих реєструвався нормоцитоз. До 6-ї доби перебування в стаціонарі було більше хворих із гранулоцитозом (у більш пізній термін таких хворих не реєстрували), зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів. Після 6-ї доби відмічалось більше хворих із лімфоцитозом, тромбоцитозом та лімфоцитопенією.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 01.03.2021
Рецензовано/Revised 12.03.2021
Прийнято до друку/Accepted 15.03.2021