Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №3, 2021
Вернуться к номеру
Альтернативний метод діагностики остеопорозу
Авторы: Калашніков А.В., Літун Ю.М.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Останнім часом велика увага вітчизняних і зарубіжних учених привернута до проблеми порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини (СФС КТ) як інтегрального показника умов кровопостачання, метаболізму та нейрогуморальної регуляції. Остеопороз є одним із проявів порушень СФС КТ, який значно обмежує можливості для стабільної фіксації кісткових уламків та ефективного використання металевих імплантатів, погіршує місцеві умови для проведення функціонального лікування. Актуальним завданням є розроблення дешевого, надійного, доступного для широкого використання методу оцінки стану кісткової тканини.
Мета роботи — розробити безапаратний метод діагностики остеопорозу, провести його аналіз та кореляцію із клініко-лабораторними методиками.
Матеріали та методи. Для вивчення проявів порушень СФС КТ включено 337 постраждалих із переломами довгих кісток кінцівок. Усім хворим виконували клінічні та рентгенологічні дослідження, імунологічні, сонографічні, доплерографічні, денситометричні, термографічні, біохімічні й гістофізіологічні дослідження. Усі дослідження проведені в динаміці. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою загальноприйнятих методів із використанням критеріїв різниці між двома сукупностями, дисперсійного та кореляційного аналізів.
Результати та їх обговорення. На основі визначення основних факторів ризику виникнення остеопорозу, створення системи індексації та математичного обчислення коефіцієнтів їх впливу на виникнення порушень СФС КТ розроблений альтернативний (безапаратний) метод діагностики системного остеопорозу. Коефіцієнт ризику виникнення остеопорозу у хворих визначали за формулою:
k = N1/NІмах,
де N1 — кількість обстежених, у яких був наявним фактор ризику, N — загальна кількість обстежених, Імах — максимальна індексна оцінка фактора ризику.
При цьому вірогідність виникнення остеопорозу (P) визначали за формулою:
/70.jpg)
де X1 та Xn — значення конкретних індексів факторів ризику виникнення остеопорозу у даного хворого.
При значенні P > 1,5 вірогідність виникнення остеопорозу є високою, в межах від 1,0 до 1,5 — середньою, при P < 1,0 — низькою.
Вивчення поширеності факторів ризику остеопорозу за допомогою розробленого методу діагностики показало високий ступінь відповідності отриманих даних порівняно з результатами ультразвукової денситометрії хворих. Наявність системних порушень СФС КТ, яку виявляли за допомогою денситометричного дослідження, знаходилась у відповідності з підвищеним ризиком виникнення остеопорозу (Р > 1,5), обчисленим за допомогою алгоритму діагностики в усіх обстежених. Низька вірогідність виникнення остеопорозу (P < 1,0) відповідала відсутності порушень СФС КТ у всіх хворих, які обстежені за допомогою ультразвукової денситометрії. Ефективність діагностики системних порушень СФС КТ при цьому становила 92 %.
Висновки. Безапаратний спосіб діагностики остеопорозу у постраждалих із переломами кісток дає можливість раннього виявлення, лікування та профілактики погіршення структурно-функціонального стану кісткової тканини.