Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №3, 2021
Вернуться к номеру
Харчовий патерн і остеопороз: приховані ризики
Авторы: Романенко М.С., Синєок Л.Л., Півень Л.В., Іваненко Л.Д.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Харчування — важливий модифікований чинник впливу на здоров’я людини та зокрема на структурно-функціональний стан кісткової тканини. Відомо, що нутрієнти, крім того, що є пластичним матеріалом, можуть впливати на стан кісткової тканини опосередковано через модуляцію запальної та імунної відповіді або ж регуляцію кислотно-лужної рівноваги. Окрім широко відомих нутритивних факторів впливу на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ), таких як кальцій та вітамін D, привертає увагу зв’язок між показниками МЩКТ та споживанням низки інших мікронутрієнтів, а також певних харчових продуктів і харчового патерну в цілому. Так, одномоментні дослідження демонструють вищі показники МЩКТ у людей, які споживають порівняно більше магнію, вітаміну А, бета-каротину, флавоноїдів, вітаміну Е тощо.
Застосування класичного багатовимірного масштабування на сьогодні дозволяє вирізнити певні харчові патерни, пов’язані із показниками МЩКТ. Позитивний зв’язок виявлено, зокрема, для раціонів, які включають споживання цільних злаків, овочів і фруктів, птиці та риби. Негативний зв’язок — для патернів, що відповідають або наближені до харчування за західним типом (підвищений уміст рафінованих продуктів, очищених злаків, солодощів, обробленого м’яса). Поясненням знайденому зв’язку може бути, з одного боку, прозапальна спрямованість харчування за західним типом. Це узгоджується із залежністю низьких показників МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки, ризику остеопрозу та переломів від запального індексу раціону (dietary inflammatory index). З іншого боку, харчовий патерн може впливати на показники МЩКТ через залучення кальцію кісткової тканини до регуляції кислотно-лужної рівноваги. Так, при більшому вмісті в раціоні нутрієнтів попередників кислот, що є однією з характеристик харчування за західним типом, зростає використання кальцію для стабілізації рН внутрішніх середовищ.
При визначенні раціонів, які підвищують ризик остеопорозу, зустрічаються певні суперечності щодо його зв’язку із вживанням продуктів, багатих на білок. Достатнє надходження білка важливе для збереження нормальних показників МЩКТ. Разом з тим існуючі суперечності торкаються рівнів споживання м’яса в цілому та молочних продуктів, що можна пояснити відмінностями групування продуктів у харчовий патерн у різних дослідженнях, а також різною культурою споживання цих продуктів у окремих країнах.
Таким чином, існуючі дані свідчать про зв’язок харчового патерну зі станом кісткової тканини. Модифікація харчування для профілактики та лікування остеопорозу має включати як покращення мікронутрієнтного складу раціону, так і зменшення прозапального впливу та зниження навантаження на систему кислотно-лужної рівноваги.