Журнал "Артеріальна гіпертензія та серцево-судинні захворювання" Том 14, №5, 2021
Повернутися до номеру
Оцінка контролю артеріального тиску в дорослих осіб, які взяли участь у програмі самостійного контролю артеріального тиску за допомогою мобільних технологій
Рубрики: Кардіологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Reference: Gazit T., Gutman M., Beatty A.L. Assessment of Hypertension Control Among Adults Participating in a Mobile Technology Blood Pressure Self-management Program. JAMA Netw. Open. 2021. 4(10). e2127008. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.27008.
Питання до вивчення: як вплинула програма самостійного контролю артеріального тиску (АТ) за допомогою мобільних технологій на якість довгострокового контролю АТ?
Результати: у даному когортному дослідженні в США брали участь 28 189 дорослих із підвищеним АТ або з артеріальною гіпертензією (АГ), які брали участь у програмі самостійного контролю АТ за допомогою моніторування АТ та підключеного додатка для смартфона з розробленим клініцистами цифровим наставництвом, більшість учасників досягли та підтримували більш низький рівень АТ протягом періоду спостереження, що тривав до 3 років.
Значення: отримані результати свідчать про те, що програми самостійного контролю АТ за допомогою мобільних технологій можуть бути корисними для реального моніторингу та контролю АТ.
Актуальність. Раніше було не доведено, чи допомагають програми самостійного контролю АТ за допомогою мобільних технологій у контролі АТ.
Об’єкт дослідження. Вивчити, чи пов’язана участь у програмі самостійного контролю АТ за допомогою моніторування АТ і під’єднаного додатка для смартфона з клінічним цифровим коучингом із контролем АТ протягом періоду спостереження тривалістю 3 роки.
Дизайн, методи та учасники. У дане когортне дослідження включали дорослих осіб у США з підвищеним рівнем АТ або з АГ у період із 1 січня 2015 року по 1 липня 2020 року. Програму самостійного контролю АГ надавали у складі комлексного плану здорового способу життя через роботодавця учасника (або його дружини).
Критерії. Прихильність до програми, що визначали за середньою кількістю сеансів застосування.
Основні результати та їх оцінка. Систолічний і діастолічний АТ, виміряний за допомогою моніторування АТ, затвердженого Управлінням із контролю харчових продуктів і медикаментів США, розподіляли на такі категорії: нормальний (систолічний АТ < 120 мм рт.ст.), підвищений (систолічний АТ 120–129 мм рт.ст.), АГ 1-го ступеня (систолічний АТ 130–139 мм рт.ст.) та АГ 2-го ступеня (систолічний АТ ≥ 140 мм рт.ст.). Інші характеристики включали вік, стать, депресію, тривожність, цукровий діабет, високий рівень холестерину, куріння, регіон проживання, індекс депривації території, вагу і фізичну активність, рівень якої оцінювали за допомогою пристроїв, що носяться (кількість кроків на день).
Результати. У 28 189 учасників (медіана (IQR) віку 51 [43–58] рік, 9424 жінки (40,4 %), 13 902 чоловіки (59,6 %)), медіана (IQR) вихідного систолічного АТ становила 129,5 [120,5–139] мм рт.ст., а діастолічного АТ — 81,7 [75,7–88,4] мм рт.ст. Відбулося покращення систолічного рівня АТ за 1 рік принаймні на 1 категорію в 495 з 934 учасників (53,0 %) із підвищеним на початку рівнем АТ, у 673 із 966 (69,7 %) учасників із АГ 1-го ступеня та в 920 із 1075 (85,7 %) учасників із АГ 2-го ступеня. В учасників програми протягом 3 років відбулося зниження рівня систолічного АТ в середньому на (SEM) 7,2 (0,4), 12,2 (0,7) і 20,9 (1,7) мм рт.ст. порівняно з вихідним рівнем у тих, у кого на початку дослідження були АГ 1-го та 2-го ступеня відповідно. Вищий рівень взаємодії із додатком асоціювався з нижчим рівнем систолічного АТ згодом (група з високим рівнем взаємодії: 131,2 мм рт.ст.; 95% ДІ, 115,5–155,8 мм рт.ст.; група прихильності середнього рівня: 133,4 мм рт.ст.; 95% ДІ 116,3–159,5 мм рт.ст.; група низького рівня взаємодії: 135,5 мм рт.ст.; 95% ДІ, 117,3–164,8 мм рт.ст.; P < 0,001). Дані результати зберігалися також після внесення поправки за віком, статтю, рівнями депресії та тривожності, наявності цукрового діабету, високого рівня холестерину, куріння, рейтингу індексу депривації області та регіону США, що частково асоціювалося з більшою фізичною активністю. Дуже високий рівень АТ (систолічний АТ > 180 мм рт.ст.) виявили 11 637 разів у 3778 учасників. Вищий рівень взаємодії із додатком асоціювався з меншим ризиком виявлення дуже високого АТ; оцінена ймовірність виявлення дуже високого АТ була більшою в групі з низьким рівнем взаємодії (1,42 %; 95% ДІ, 1,26–1,59 %) порівняно з групою середнього ступеня взаємодії (0,79 %; 95% ДІ, 0,71–0,87 % ; P < 0,001) та з групою з високим рівнем взаємодії (0,53 %; 95% ДІ, 0,45–0,60 %; P <0,001 для порівняння з обома групами).
Висновки та актуальність. Результати даного дослідження свідчать про те, що програми самостійного контролю гіпертензії за допомогою мобільних додатків допоможуть підтримувати довготривалий контроль АТ і дуже високу частоту виявлення АГ. Такі програми можуть покращити моніторинг і контроль АТ у дійсній практиці.