Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Артеріальна гіпертензія та серцево-судинні захворювання" Том 14, №5, 2021

Повернутися до номеру

Офісний, центральний та амбулаторний рівні артеріального тиску для прогнозування першого інсульту в літніх осіб: когортне дослідження в громаді

Reference: Matsumoto K., Jin Z., Homma S. et al. Office, Central, and Ambulatory Blood Pressure for Predicting First Stroke in Older Adults: A Community-Based Cohort Study. Hypertension. 2021. 78. 3. 851-858.
Артеріальна гіпертензія є найбільш поширеним фактором ризику інсульту, що можна модифікувати. Офісного вимірювання артеріального тиску (АТ) недостатньо для визначення впливу артеріальної гіпертензії на ризик інсульту. Мета дослідників полягала в тому, аби порівняти ризик інсульту для офісного, центрального та амбулаторного вимірювання артеріального тиску в проспективній когорті переважно літніх осіб. Учасникам дослідження CABL (Cardiovascular Abnormalities and Brain Lesions — серцево-судинні аномалії та ураження мозку; n = 816; середній вік — 70,8 ± 9,0 року; 39,8 % становили чоловіки) були проведені апланаційна тонометрія променевої артерії для визначення центрального АТ та 24-годинне амбулаторне моніторування АТ. Під час спостереження протягом 9,6 ± 3,1 року інсульт трапився в 76 учасників (9,3 %). За результатами багатофакторної конкурентної моделі ризику виявилося, що серед показників офісного АТ лише діастолічний рівень АТ асоціювався з ризиком інсульту (P = 0,016). Значимого взаємозв’язку з ризиком інсульту для жодного показника центрального АТ виявлено не було. І навпаки, після внесення поправок за основними клінічними факторами виявилося, що всі рівні за даними амбулаторного моніторування, систолічний та діастолічний рівні АТ достовірно асоціювалися з інсультом (усі P < 0,005). У додатковій багатофакторній конкурентній моделі ризику, що включала як амбулаторний систолічний, так і діастолічний АТ, що отримані в один і той же час дня, виявилося, що діастолічний АТ був сильніше пов’язаний з інсультом, ніж систолічний АТ протягом 24-годинного, денного та нічного періодів (усі P < 0,05). Таким чином, у переважно старшій популяційній когорті офісний діастолічний рівень АТ асоціювався з ризиком інсульту слабо; жоден показник центрального АТ не був прогностичним маркером щодо інсульту. Проте всі амбулаторні значення систолічного та діастолічного АТ достовірно асоціювалися з інсультом за результатами багатофакторних конкуруючих аналізів ризику. Крім того, діастолічний рівень АТ, за даними амбулаторного моніторування, виявився сильнішим предиктором інсульту, ніж амбулаторний систолічний АТ.
Підготувала к.м.н. О. Торбас


Повернутися до номеру