Журнал "Артеріальна гіпертензія та серцево-судинні захворювання" Том 14, №5, 2021
Повернутися до номеру
Офісний, центральний та амбулаторний рівні артеріального тиску для прогнозування першого інсульту в літніх осіб: когортне дослідження в громаді
Рубрики: Кардіологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Reference: Matsumoto K., Jin Z., Homma S. et al. Office, Central, and Ambulatory Blood Pressure for Predicting First Stroke in Older Adults: A Community-Based Cohort Study. Hypertension. 2021. 78. 3. 851-858.
Артеріальна гіпертензія є найбільш поширеним фактором ризику інсульту, що можна модифікувати. Офісного вимірювання артеріального тиску (АТ) недостатньо для визначення впливу артеріальної гіпертензії на ризик інсульту. Мета дослідників полягала в тому, аби порівняти ризик інсульту для офісного, центрального та амбулаторного вимірювання артеріального тиску в проспективній когорті переважно літніх осіб. Учасникам дослідження CABL (Cardiovascular Abnormalities and Brain Lesions — серцево-судинні аномалії та ураження мозку; n = 816; середній вік — 70,8 ± 9,0 року; 39,8 % становили чоловіки) були проведені апланаційна тонометрія променевої артерії для визначення центрального АТ та 24-годинне амбулаторне моніторування АТ. Під час спостереження протягом 9,6 ± 3,1 року інсульт трапився в 76 учасників (9,3 %). За результатами багатофакторної конкурентної моделі ризику виявилося, що серед показників офісного АТ лише діастолічний рівень АТ асоціювався з ризиком інсульту (P = 0,016). Значимого взаємозв’язку з ризиком інсульту для жодного показника центрального АТ виявлено не було. І навпаки, після внесення поправок за основними клінічними факторами виявилося, що всі рівні за даними амбулаторного моніторування, систолічний та діастолічний рівні АТ достовірно асоціювалися з інсультом (усі P < 0,005). У додатковій багатофакторній конкурентній моделі ризику, що включала як амбулаторний систолічний, так і діастолічний АТ, що отримані в один і той же час дня, виявилося, що діастолічний АТ був сильніше пов’язаний з інсультом, ніж систолічний АТ протягом 24-годинного, денного та нічного періодів (усі P < 0,05). Таким чином, у переважно старшій популяційній когорті офісний діастолічний рівень АТ асоціювався з ризиком інсульту слабо; жоден показник центрального АТ не був прогностичним маркером щодо інсульту. Проте всі амбулаторні значення систолічного та діастолічного АТ достовірно асоціювалися з інсультом за результатами багатофакторних конкуруючих аналізів ризику. Крім того, діастолічний рівень АТ, за даними амбулаторного моніторування, виявився сильнішим предиктором інсульту, ніж амбулаторний систолічний АТ.
Підготувала к.м.н. О. Торбас