Oral and General Health Том 2, №3, 2021
Вернуться к номеру
Імовірність розвитку абфракцій на зубах верхньої і нижньої щелеп у пацієнтів з генералізованим пародонтитом відповідно до гендерної приналежності
Авторы: Супрунович І.М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. На сьогодні питання розвитку некаріозних уражень твердих тканин зубів не втрачає своєї актуальності, особливо в пацієнтів з генералізованим пародонтитом. Серед них головне місце посідає абфракція — патологічна втрата твердих тканин зуба, поширеність якої збільшується з віком і становить від 27 до 85 % (Gargi S., 2013). У пацієнтів з пародонтитом унаслідок резорбції альвеолярного відростка у тканинах пародонта відбувається структурна й функціональна дезінтеграція, результатом якої є оголення шийок і коренів зубів, що робить оголений цемент кореня зуба чутливим до дії несприятливих факторів і збільшує ризик розвитку цервікальних уражень твердих тканин зубів, які не лише спричинюють естетичні недоліки, але й можуть призвести до втрати зубів. Вивчення ймовірності розвитку абфракцій дозволить обрати й застосувати необхідний алгоритм профілактичних заходів для запобігання втраті твердих тканин зубів.
Мета дослідження: вивчити ймовірність розвитку абфракцій на зубах верхньої і нижньої щелеп у пацієнтів з генералізованим пародонтитом відповідно до гендерної приналежності.
Матеріали та методи. Вивчали наявність абфракцій у 133 пацієнтів з генералізованим пародонтитом віком 20–59 років. Відповідно до гендерної приналежності пацієнти були розподілені на групу чоловіків, яка включала 63 осіб, і групу жінок, до якої увійшло 70 осіб. Фіксацію даних уражень проводили інструментально при візуальному огляді порожнини рота. Абфракцію визначали як видимі дефекти твердих тканин різної за контуром форми поверхні з блюдцеподібною або клиноподібною формою поперечного перерізу без градації глибини уражень, після чого дані вносили до карти.
Результати. В осіб чоловічої статі найвища ймовірність розвитку абфракцій на верхній щелепі спостерігалась на лівому іклі й становила 34,38 %, на нижній щелепі — на правому премолярі — 48,53 %. В осіб жіночої статі найвища ймовірність розвитку абфракцій на верхній щелепі була на лівому іклі, вона становила 40,63 %, на нижній щелепі — на правому премолярі — 72,06 %.
Висновки. Отже, знання прогнозованої імовірності розвитку абфракцій у пацієнтів з генералізованим пародонтитом дозволяє передбачити патологічну втрату твердих тканин зубів й запобігти її розвитку, застосувавши відповідний алгоритм профілактичних заходів.