Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021

Визначальними параметрами у формуванні осередків комариних трансмісивних інфекцій є сума ефективних температур, що забезпечує повноцінні цикли розвитку векторів збудників інфекцій, заводненість території та інші еколого-флористичні умови. Наступною важливою складовою є фауністичні комплекси як базис існування біологічних видів — резервуарів збудників інфекцій. Сумарно ці показники визначають просторові характеристики ареалів циркуляції патогенних біологічних агентів з трансмісивним механізмом передачі збудників.

Стрімкі процеси глобалізації, зміни екосистемного рівня внаслідок інтенсивного будівництва рекреаційних комплексів, створення штучних водойм, модифікації ландшафтів є важливими чинниками модифікації природних осередків комариних трансмісивних інфекцій. Зміна клімату внаслідок глобального потепління суттєво модифікує гідрологічні характеристики територій, сприяє подовженню сезонів передачі збудників комариних трансмісивних інфекцій, зміні їх географічних зон поширення та структури осередків низки комариних інфекцій: гарячок денге, Чикунгунья, Синдбіс, Зіка, Західного Нілу, жовтої лихоманки, малярії тощо.

Мета дослідження: здійснити оцінювання ймовірності зміни спектра актуальних для України комариних трансмісивних інфекцій внаслідок впливу кліматичних змін та процесів глобалізації.

Методи. Аналітичний прийом комплексного епідеміологічного методу (принцип подібності та відмінності); екологічний метод; звіти ВООЗ та ЕCDC; аналіз літературних джерел та інтернет-ресурсу щодо стану проблеми в Україні та світі.

Результати. На планеті спостерігається тенденція до зростання середньорічних температур, що впливає на ареали поширення комариних трансмісивних інфекцій, значна частка з яких належить до групи особливо небезпечних захворювань. Встановлено, що підвищення температури на 1 °С зміщує межу клімато-географічних зон у середньому на 100 км на північ.

Упродовж останніх років середньорічна температура в Україні зросла на 2 °С, що зумовило зміщення меж кліматичних зон у різних регіонах на 150–200 км. Так, Херсонщина, південні частини Запорізької, Миколаївської та Одеської областей за сумою температур наблизилися до субтропіків, а зона Полісся звузилася до декількох кілометрів. За прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації, середньорічна температура в Україні до 2100 року може підвищитись на 3,2–4,5 °С. Подібна тенденція спостерігається у всіх європейських країнах. В Україні, як і в інших країнах Європи, комарі родів Aedes та Culex є актуальними ефективними векторами, а посеред них найбільше епідеміологічне значення, як вектори особливо небезпечних збудників, мають Aedes albopictus і Aе. aegypti. З огляду на це, здійснено моделювання ризиків просторової кліматичної спроможності поширення вірусу гарячки Чикунгунья комарами Ae. аlbopictus на підставі вивчення масштабних спалахів хвороби в Албанії, Італії, Індії та інших країнах із урахуванням поточного і прогностичного значення середньомісячної температури в різних країнах Європи впродовж різних періодів часу. Встановлено, що середнє значення температури 20–22 °С впродовж не менше як одного місяця є мінімальним порогом, що визначає ризик до поширення вірусу гарячки Чикунгунья комарами Aе. albopictus, а значення 26 °С підвищує такий ризик у рази. В інших дослідженнях вивчено ризики до поширення гарячки денге у Європі з використанням геоінформаційних систем та кліматичних моделей. Основою були максимальні та мінімальні температурні параметри (поточні та прогностичні до 2100 року), показники вологості, кількості опадів, а також векторна спроможність комарів Aе. aegypti та Aе. albopictus, як основних епідеміологічно значимих векторів. Враховувалося, що європейські популяції Aе. albopictus володіють високою векторною спроможністю до поширення інших арбовірусів — гарячки Західного Нілу, Зіка, Синдбіс, жовтої гарячки та інших, коли вважалося, що їх основними векторами є комарі роду Culex. Результати моделювання показали, що Середземноморські регіони Південної частини Європи та країни Західної Європи перебувають у найвищій зоні ризику. Прогнози свідчать, що до середини ХХІ століття буде спостерігатися значне розширення меж ареалів циркуляції комариних арбовірусних інфекцій. На підставі аналізу тенденцій змін температурних показників в нашій державі складено прогноз щодо просторових характеристик і видового складу актуальних комариних інфекцій. Територіями ризику поширення гарячок денге, Чикунгунья, а також малярії будуть АР Крим, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Чернівецька і Закарпатська області. Гарячка Західного Нілу розширить ареал з охопленням північних територій у зоні Полісся. Група комариних трансмісивних інфекцій стане домінуючою серед природно-осередкових інфекцій.

Висновки. Отже, територія України має оптимальні умови для формування нових природних осередків низки комариних інфекцій. Кліматичні зміни мають прямий вплив на модифікацію існуючих природних осередків, впливають на розширення їх меж та формування нових ареалів циркуляції збудників. Процеси глобалізації відіграють роль вторинних рушійних сил епідемічного процесу при трансмісивних інфекціях, сприяючи поширенню патогенів та їх специфічних векторів.