Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Тригерні фактори тяжкого перебігу ротавірусної інфекції у дітей
Авторы: Воробйова Н.В., Усачова О.В.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Ротавірусна інфекція (РВІ) є важливою проблемою дитячої інфектології на сучасному етапі через високу поширеність серед дитячого населення та тяжкий перебіг. Вона виступає основною причиною тяжких дегідратуючих гастроентеритів у дітей віком до п’яти років та залишається причиною більш ніж 200 000 смертей у світі щороку, що підкреслює її актуальність та диктує необхідність її поглибленого вивчення.
Мета: вивчити особливості перебігу тяжкої форми РВІ у дітей раннього віку та визначити тригерні фактори її формування.
Матеріали та методи. Проведений аналіз перебігу РВІ в 57 дітей віком від 1 до 24 місяців, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР з 01.09.2019 по 10.03.2020 р. Діагноз РВІ підтверджено виявленням антигену ротавірусу у фекаліях пацієнтів імунохроматографічним методом з використанням тест-систем CITOTEST ROTA. Наявність патогенної кишкової флори виключали за допомогою бактеріологічного дослідження фекалій. Тяжкість перебігу РВІ визначали за шкалою Везикарі та виражали в балах (від 1 до 20).Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою методів непараметричної статистики, прийнятих в медицині.
Результати та обговорення. Встановлено, що переважна більшість госпіталізованих дітей (70,2 %) мала тяжкий перебіг захворювання із сумарною кількістю 15,00 [13,00; 16,00] бала, середньотяжка форма РВІ (9,00 [8,00; 10,00] бала) спостерігалася в 24,6 % дітей, легкий перебіг (5,00 [5,00; 6,00] бала) — лише у 5,26 % хворих, абсолютна більшість з яких — діти першого півріччя життя. Клінічними параметрами, що були оцінені як тяжкі за шкалою Везикарі та обумовлювали тяжкий перебіг хвороби, були тривалість діареї (≥ 6 діб у 82,14 % дітей), максимальна частота випорожнень за добу (≥ 6 разів на день у 69,6 % дітей) та гіпертермія (піретична температура тіла у 45,8 %).Тяжкий перебіг РВІ характеризувався наявністю лихоманки у 90 % хворих, переважна більшість з яких (80 %) мала гіпертермію 38,5 °С та вище, тоді як в групі дітей із нетяжким перебігом РВІ майже у половини дітей (42,1 %) температура тіла не досягала даної позначки (р < 0,05). Блювання спостерігалося вірогідно частіше в групі дітей з тяжким перебігом РВІ — 80 % хворих проти 23,5 % у дітей із нетяжкою формою хвороби (p < 0,05). Вираженість та тривалість блювання у дітей цих груп статистично не відрізнялися. Тривалість діареї у дітей з тяжким перебігом РВІ була вірогідно вищою, ніж при легкій та середній тяжкості хвороби, та становила 9,00 [7,00; 10,00] доби проти 7,00 [7,00; 9,00] доби відповідно (p < 0,05). Крім того, тяжкий перебіг РВІ характеризувався найбільшою вираженістю діарейного синдрому із частотою випорожнень 8,00 [6,00; 10,00] раза на добу, в 1,6 раза вірогідно перевищуючи даний показник при середньотяжкому та легкому перебігу хвороби (p < 0,05). 75 % дітей із тяжким перебігом хвороби мали ознаки ексикозу із втратою 1–5 % маси тіла, і 87,5 % хворих цієї групи потребували госпіталізації. Серед коморбідної патології у хворих при тяжкому перебігу хвороби вірогідно частіше, ніж у дітей із нетяжкою її формою, виявляли харчову алергію та атопічний дерматит — у 40 % проти 11,8 % дітей відповідно (р < 0,05). Аналіз тяжкості перебігу РВІ у різних вікових групах показав, що тяжчий її перебіг мали діти віком 1–2 роки, сумарний показник в яких за бальною шкалою становив 13,5 [12,00; 15,00], вірогідно перевищуючи показники дітей першого півріччя життя — 10,00 [8,00; 15,00] (р = 0,04) та другого півріччя життя — 12 [10,00; 15,00].
Висновки. РВІ у дітей раннього віку перебігає переважно в тяжкій формі. Основними клінічними симптомами, що обумовлюють тяжкість її перебігу, є тривалість та вираженість діарейного синдрому та лихоманки. Тригерними факторами тяжкого перебігу хвороби є вік дітей 12–24 місяці та наявність в анамнезі харчової алергії та атопічного дерматиту.