Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Актуальні питання щодо епідемічного нагляду за паразитарними захворюваннями в м. Маріуполі
Авторы: Клисак Л.С.
Маріупольська районна філія державної установи «Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», м. Маріуполь, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
В Україні паразитарні хвороби залишаються однією з найбільш поширених груп інфекційних захворювань. Їх профілактика — найважливіша складова громадського здоров’я, що дозволяє забезпечити функції біологічного захисту населення та підвищення якості життя людей.
Мета: ретроспективний аналіз захворюваності на паразитози в м. Маріуполь за період 2010–2020 рр. та оцінка ефективності епіднагляду в умовах реформування медичної галузі.
Методи. Статистичне та аналітичне дослідження паразитарної захворюваності в місті та моніторинг якості епідеміологічного нагляду.
Результати. За останні декілька років в місті погіршились робота з моніторингу епідеміологічної ситуації щодо паразитарних захворювань, якість підготовки медичних кадрів із питань паразитології, відсутній дієвий моніторинг за діяльністю лікувально-профілактичних закладів щодо оздоровлення населення від паразитарних хвороб. Оскільки розділ медичної паразитології є єдиним розділом в організації епідеміологічних досліджень та лікувально-профілактичних заходів, в якому відсутні нормативні документи МОЗ щодо регламентації цього виду діяльності, стан діагностики та профілактики паразитарних інвазій значно погіршився. Стан діагностики та профілактики паразитозів рік від року стає дедалі критичнішим, знижується обізнаність лікувальної мережі щодо паразитологічних нозологій, значно зменшується кількість обстежень населення на гельмінтози та протозоози, переважно дитячого. Так, в м. Маріуполі у 2019 році обстежена на гельмінтози 11 651 особа, у 2020 році — 7462 особи, зниження більше ніж у 1,5 раза. Порівняно з 2016 роком (обстежені 28 472 особи) обсяги обстежень у 2020 р. знизились у 3,8 раза. Аналіз видового складу виявлених збудників паразитарних хвороб показав таке: у структурі паразитозів гельмінтози у 2020 році становили лише 38,0 %, причому протягом останнього часу вони сягали 70–75 %, що є наслідком зниження показників захворюваності на дані інвазії та тенденцією до їх зменшення.
/68.jpg)
Згідно з епідмоніторингом за попередні 10 років, захворюваність на паразитози в м. Маріуполі знизилась у два рази, захворюваність населення на ентеробіоз — в 5,7 раза. Але саме за останні 5 років відмічається зниження паразитарної захворюваності у 2,9 раза. У зв’язку з реорганізацією медичної служби (відповідно до наказу МОЗ України № 504 «Про реформування первинної ланки медичного обслуговування населення») до переліку безкоштовних лабораторних обстежень обстеження населення на гельмінтози та найпростіші не внесено. Отже, показники захворюваності населення на паразитози різко знижуються без суттєвих на то причин. Об’єктивний стан паразитарної захворюваності вищезазначеним показникам не відповідає. Різкий її спад не має дійсних причин, а є наслідком припинення саме профілактичних обстежень з виявлення інвазованих серед найбільш уражених контингентів населення, а саме організованого дитинства. Крім того, останнім часом звертає на себе увагу низький рівень клінічної та лабораторної діагностики паразитозів взагалі. Скасування профоглядів призведе до неконтрольованого росту та поширення цих інвазій, оскільки до 70 % зареєстрованих захворювань виявляються саме при профілактичних обстеженнях дітей організованих дитячих колективів і тільки 30 % — за клінічними показниками. Більшість інвазованих гельмінтозами дітей своєчасно виявлені не будуть. А це означає, що значно знизиться діагностика паразитозів на ранніх стадіях захворювання. Це призведе до росту випадків хронічного перебігу даних інвазій та до розвитку ускладнень, а також до більш пізньої дегельмінтизації, що ускладнить лікування загалом. Не проводиться лікувальною мережею міста також робота у вогнищах контагіозних гельмінтозів. Однією з причин зменшення кількості сімейних вогнищ є різке зниження обстежень на гельмінтози серед контактних у сім’ях та в дитячих закладах. Означені недоліки свідчать про недостатню фахову підготовку медичних працівників дитячих закладів із питань організації первинних протиепідемічних заходів в даних вогнищах, відсутність алгоритму дій посадових осіб та медпрацівників щодо локалізації та ліквідації їх.
Висновки. Робота з діагностики та профілактики паразитарних захворювань значно погіршилась у зв’язку з відсутністю нормативної бази щодо регламентації даного виду діяльності. Різке зниження показників захворюваності на контагіозні гельмінтози та геогельмінтози є наслідком відміни профілактичних обстежень дітей організованих дитячих колективів на дані інвазії, а також низького рівня клінічної та лабораторної діагностики паразитозів загалом. Погіршення епідситуації в дитячих колективах пов’язане з низьким рівнем знань у медпрацівників, відсутністю їх взаємозв’язку із центрами первинної медико-санітарної допомоги, під керівництвом яких мала би проводитись комплексна робота з лікування та профілактики паразитарних захворювань в організованих дитячих колективах.