Журнал «Актуальная инфектология» Том 9, №4, 2021
Вернуться к номеру
Частота виявлення серологічних маркерів SARS-CoV-2 серед співробітників медичних установ м. Києва
Авторы: Максименок О.В., Кислих О.М., Кононова І.Г., Сергеєва Т.А.
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»,
м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Україна долучилась до пандемії COVID-19 3 березня 2020 р., коли було повідомлено про перший підтверджений випадок зараження коронавірусом 2019-nCo, виявлений у мешканця Чернівецької області, який повернувся з Італії. З того часу, за даними МОЗ України, ситуація швидко погіршувалася, і на сьогодні країна переживає вже третю хвилю епідемії. Станом на 15.09.2021 р. за весь період спостереження захворіло на COVID-19 2 325 796 осіб, одужали 2 225 130, зафіксовано 54 550 летальних випадків.
Попри активні обмежувальні заходи та запровадження вакцинопрофілактики подолати неконтрольоване поширення збудника в країні до сьогодні не вдається, що, безумовно, призведе до тяжких наслідків як для здоров’я населення, так і для економіки України. Отже, актуальними залишаються дослідження, спрямовані на удосконалення системи і структури епідеміологічного нагляду за COVID-19 в Україні, коригування протиепідемічних і профілактичних заходів; підвищення ефективності стратегії і тактики діагностики COVID-19.
На нашу думку, сероепідеміологічні дослідження можуть відігравати важливу роль у заходах щодо відповіді охорони громадського здоров’я на пандемію COVID-19, оскільки дозволяють оцінити тягар хвороби (у тому числі надати додаткову інформацію про кінетику гуморальної імунної відповіді), інформаційно забезпечити точну оцінку кумулятивного поширення інфекції в популяції.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати тестування на наявність антитіл класу IgG до SARS-CoV-2 2195 зразків сироваток крові, отриманих від співробітників лікувальних установ НАМН України та м. Києва (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (ІЕІХ), КНП «Київський міський центр громадського здоров’я» (КМЦГЗ), ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (ІОЛ)). Дослідження проводили методом ІФА з використанням тест-систем DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgМ та DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgG (DiaProf Med, Україна), призначених для виявлення антитіл класів М та G до нуклеокапсидного антигена (NP) коронавірусу SARS-CoV-2.
Результати. Відсоток виявлення антитіл класу IgG до NP SARS-CoV-2 змінювався в динаміці нагляду протягом травня 2020 р. — червня 2021 р. Найбільше зростання даного показника (отже, опосередковано й кількості осіб, залучених до інфекційного процесу) збігалося в часі із закінченням першої та другої хвилі епідемії в країні (січень 2021 р. та червень 2021 р.). Так, відсоток виявлення антитіл у співробітників ДУ ІЕІХ зріс із 4,6 до 48,9 та 56,3 % відповідно; у співробітників КМЦГЗ — із нуля до 44,6 та 64,0 % відповідно; у співробітників ДУ ІОЛ — із нуля до 33,3 та 56,0 % відповідно (рис. 1).
/77.jpg)
Хоча не можна виключати, що певна кількість осіб здавала кров для дослідження неодноразово (тобто за визначеними показниками не можна судити про серопревалентність COVID-19 в установах), отримані дані варто розглядати як побічне свідчення стрімкого та прихованого поширення збудника COVID-19 у часі серед медичних працівників та персоналу обстежених установ.
Із метою вивчення кінетики гуморальної імунної відповіді були проаналізовані результати виявлення антитіл класів IgМ та IgG до NP SARS-CoV-2 у динаміці нагляду в осіб із підтвердженим діагнозом COVID-19 (32 співробітники ДУ ІЕІХ). Перше дослідження проводили після отримання негативного результату ПЛР; кратність тестування становила від 3 до 8 разів впродовж 10 місяців спостереження. При першому обстеженні в 4 осіб (12,5 %) були виявлені антитіла класу IgМ, які зникали протягом місяця. Тільки у двох осіб (6,3 %) антитіла класу IgG не виявлялися на 6-й місяць спостереження; у 30 осіб (93,7 %) зазначені серологічні маркери реєструвалися протягом 10 місяців, при цьому коефіцієнти позитивності (співвідношення оптичної щільності зразка до граничного значення тест-системи) залишалися практично на одному рівні.
Висновки. Хоча взаємозв’язок між наявністю специфічних серологічних маркерів інфікування та імунним захистом від COVID-19 досі обговорюється, дані щодо виявлення антитіл до збудника в межах епідеміологічного нагляду дають змогу виявити тих, хто переніс легке або субклінічне захворювання, не потрапив до матеріалів офіційної звітності і, отже, є потенційно імунними та менш сприятливими до повторного зараження, відстежити найбільш сприйнятливі до зараження вікові та інші групи населення, тобто виявити найбільш уразливі групи щодо інфікування SARS-CoV-2 та відповідні фактори ризику.